У великій країні у кожної людини є свій маленький куточок. Це місто, село, вулиця, будинок, де вони народились. Мій дім знаходить в Україні у вільній та назалежній державі. Саме в ній люди є щирі, добрі та справедливі. Хоч і Україна не велика країна та не багата, але вона НАЙКРАЩА! Саме тут дивут веселі та життєрадімні люди. Я з гордістю кажу: "Мій дім - це Україна!" Моя найкраща в світі сторона! Чарівна, неповторна Україна! Для мене в цілім світі ти одна І рідна, й мила, дорога, єдина! Україна - наш спільний дім
Питання, що таке щастя, хоч раз ставив перед собою кожен. Та відповісти на нього однозначно неможливо. Кожен з нас щастя бачить по-своєму. Для одних щастя – це гроші, для інших – здоров`я, для когось – благополуччя у родині. Сенс людського життя, призначення людини на землі, її морально-етичний вибір – всі ці питання хвилюють кожного з нас. То яку ж людину ми можемо назвати щасливою?
Кожен з нас робить у житті свій вибір, свій шлях, сама будує своє життя та долю. І як вона їх побудує – таке щастя і отримає. Людина проходить певні життєві випробування, вона повинна стільки встигнути, але життя таке швидкоплинне, тому ми маємо не лише працювати, але й встигати насолоджуватися ним.
Багато людей у нашому світі не мають того щастя, яке маємо ми, хоча і не усвідомлюємо його. Нещодавно я дивилася змагання параолімпійців, і мене це по-справжньому вразило. Люди з обмеженими фізичними можливостями, які пересувалися у візках, змагалися, раділи, сміялися… Їхні емоції нічим не відрізнялися від наших і вони були щасливі. По-справжньому. Ось що дійсно мене вразило. Ми, цілком здорові люди, весь час на щось скаржимося, чимось незадоволені, у нас купа причин для цього. Але все це стає таким мізерним, коли дивишся на тих, хто зміг пересилити себе і не впасти у відчай, а продовжити життя – повноцінне і справжнє. Повноцінніше, ніж у декого з нас. Я вважаю, що такі люди гідні нашої поваги і захоплення. Як на мене, найбільшим щастям для них було б повернення їм здоров`я, але це неможливо, вони це розуміють і навчилися радіти тому, що мають. Тож і нам слід взяти з них приклад і навчитися жити сьогоднішнім днем і бути щасливими тут і зараз.
Щастя не в грошах і багатстві, не у владі,не у здійсненні всіх мрій. Той, хто прагне лише цього, являється справжнім егоїстом. Така людина думає тільки про себе, але вона не зможе бути по-справжньому щасливою, адже неможливо бути щасливим насамоті. Інколи для того, щоб стати щасливою людиною, достатньо до ншій людині стати щасливою…
Щастя – у кожного в душі, у світосприйнятті, у вмінні радіти кожному дню, першим листочкам на деревах, подиху весняного вітерцю… Щастя – поряд. Слід лише навчитися його помічати, відчувати і розуміти. Мені дуже сподобався вислів про щастя В. Классовського: «Усе, що можна назвати щастям, має з три складові: потребу щось робити, щось любити та на щось сподіватися».
Питання, що таке щастя, хоч раз ставив перед собою кожен. Та відповісти на нього однозначно неможливо. Кожен з нас щастя бачить по-своєму. Для одних щастя – це гроші, для інших – здоров`я, для когось – благополуччя у родині. Сенс людського життя, призначення людини на землі, її морально-етичний вибір – всі ці питання хвилюють кожного з нас. То яку ж людину ми можемо назвати щасливою?
Кожен з нас робить у житті свій вибір, свій шлях, сама будує своє життя та долю. І як вона їх побудує – таке щастя і отримає. Людина проходить певні життєві випробування, вона повинна стільки встигнути, але життя таке швидкоплинне, тому ми маємо не лише працювати, але й встигати насолоджуватися ним.
Багато людей у нашому світі не мають того щастя, яке маємо ми, хоча і не усвідомлюємо його. Нещодавно я дивилася змагання параолімпійців, і мене це по-справжньому вразило. Люди з обмеженими фізичними можливостями, які пересувалися у візках, змагалися, раділи, сміялися… Їхні емоції нічим не відрізнялися від наших і вони були щасливі. По-справжньому. Ось що дійсно мене вразило. Ми, цілком здорові люди, весь час на щось скаржимося, чимось незадоволені, у нас купа причин для цього. Але все це стає таким мізерним, коли дивишся на тих, хто зміг пересилити себе і не впасти у відчай, а продовжити життя – повноцінне і справжнє. Повноцінніше, ніж у декого з нас. Я вважаю, що такі люди гідні нашої поваги і захоплення. Як на мене, найбільшим щастям для них було б повернення їм здоров`я, але це неможливо, вони це розуміють і навчилися радіти тому, що мають. Тож і нам слід взяти з них приклад і навчитися жити сьогоднішнім днем і бути щасливими тут і зараз.
Щастя не в грошах і багатстві, не у владі,не у здійсненні всіх мрій. Той, хто прагне лише цього, являється справжнім егоїстом. Така людина думає тільки про себе, але вона не зможе бути по-справжньому щасливою, адже неможливо бути щасливим насамоті. Інколи для того, щоб стати щасливою людиною, достатньо до ншій людині стати щасливою…
Щастя – у кожного в душі, у світосприйнятті, у вмінні радіти кожному дню, першим листочкам на деревах, подиху весняного вітерцю… Щастя – поряд. Слід лише навчитися його помічати, відчувати і розуміти. Мені дуже сподобався вислів про щастя В. Классовського: «Усе, що можна назвати щастям, має з три складові: потребу щось робити, щось любити та на щось сподіватися».