Це
напишіть будь ласка стислий переказ цього тексту ↓
перед тим, як замішувати тісто, мати неодмінно чепурили світлицю: підмітали долівку й черінь, підмазували піч.
впоравшись, мати витягували з печі макітру з теплою водою, ретельно вимивали руки і, висушивши свіжим рушником, казали приповідку: «бог на поміч». брали борошно, внесене із комори, і починали пересівати.
у неньчиних руках сито ходором ходить, поплескуючись у долонях, і біла пороша настелює пухку ковдру. зістукавши ночви, висипають борошно в пічну діжу, затим кислого молока і дерев’яною лопаткою розмішують його.
розмісивши борошно з молоком, мати розмочують у теплій воді кавалочок тіста, що лишився од минулої випічки, бо без нього замішок не вчиниться, не зійде він пухким тілом. коли ж кваснець заправлено, висаджуємо діжу на окраїну печі, укутуємо куфайкою і покриваємо зверху чистим рябчунцем, щоб «хліб не захолов і вчасно зійшов».
ледь-ледь збиралося на досвіт, і мати, вмившись, зодягали чисту сорочку, підв’язувалися вишитим фартухом.
доки варилося снідання, мати місили тісто. коли ж, нарешті, воно ставало в’язким, як ґума, мати призупиняли роботу, а потім починали викачувати хліб.
легкими рук відривали опецьок тіста, вмокали у воду руки, щоб воно не прилипало, й, з однієї долоні в другу, формували круглу, наче сонце, хлібину. злегка поплескавши верхівку, ненька клали паляницю на рушник.
доки мати викачували останню паляницю, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до припечі. розіславши капустяний листок поверх ясенового язика лопати, вони змащували його олією або притрушували борошном й усаджували хлібину. зробивши виделкою зверху кілька в, мати метко шугнули лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю…
згодом ненька у піч, витягують буханець, важать у руці — якщо важкуватий, значить ще не надійшла пора виймати. лише за другим чи третім заходом, коли від легкого постуку низ паляниці одгукнеться подзвоном, почнуть виймати зарум’янілі хлібини й розсаджувати їх вервечкою на розісланий рушник. кожен буханець неодмінно видмухають, ошкребуть нижню скоринку від залишків капустяного листя, і вони стають чистенькі, зарум’янілі, а зі споду наче людська п’ятірня відбилася…
і як тільки хліб трохи остигне, мати змащують його здором. верх хлібини робиться блискучим, запашнішим. затим прикривають святковим рушником, «щоб достигали».
хліб на столі — то найбільше багатство, і до нього треба зі святістю ставитися.
-Привіт друже. То, що як пройшла перша практика?(Олег)
-О привіт! Все пройшло на найліпшому рівні повернувся на посаді "Кадета"(Міша)
-Ого класно.(Олег)
-Ну а в тебе як? Усе в порядку?(Міша)
-Так усе в порядку завтра якраз іду на другу пару(Олег)
-Хах класно. Ну а як пройшла перша пара у тебе?(Міша)
-Погано. Я мало незавалив першу пару.(Олег)
-А, що сталося?(Міша)
-Томущо я не підготувався до неї.(Олег)
-Шкода, але я бажаю тобі удачі в наступній парі.(Міша)
-Дякую. Ну гаразд і я тобі бажаю удачі! Ще зустрінемося.(Олег)
-Ага бувай.(Міша)
Різдво - одне з найчарівніших та найзагадковіших свят зими. Сьомого січня християни святкують день народження Божого сина. Ми з родиною починаємо святкувати ще напередодні. Матуся готує дванадцять дуже смачних та традиційних страв, серед яких обов'язково є кутя та вареники. Ми великою сім'єю збираємось за великим столом. Саме через це Різдво асоціюється в мене з чимось теплим та затишним. У різдвяний вечір у двері будинку можуть постукати дивно вбрані люди, які співають колядки. Колядки — це спеціальні різдвяні пісні. Вважається, що колядки — це й оберіг, і невелика проповідь, і радість від народження . Співаків заведено пригощати солодощами — дякувати за радісні вісті.