Чеи, беlо. Прочитати мовчки текст. Виконати подані після нього завдання.
Вивчай інші мови. Це дасть змогу не тільки - оволодіти ключами
до скарбниць духовності інших народів, але й об'єктивно оцінити
свою мову, її сильні, та слабкі сторони. Нашому. поколінню випало
складне й відповідальне завдання відродження української мови,
державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Це наш історич-
ний обов'язок, виправдання нашого перебування на цьому світі. Ді-
Ймо! (І. Огієнко).
14. Виписати односкладні речення. Визначити в них головні члени.
15. Зробити синтаксичний розбір виписаних односкладних речень
за схемою:
вид речення за метою висловлювання, емоційним забарвлен-
ням;
• вид речення за будовою (просте чи складне);
вид- речення за характером граматичної основи (двоскладне ч
односкладне), вид односкладного речення;
б морфологічного вираження головного члена односкладно
речення;
• вид речення за наявністю чи відсутністю другорядних членів р
чення та ускладнювальних компонентів;
• вид речення за повнотою висловлення думки.
тема. твір-оповідання на основі почутого з обрамленням мета: спираючись на здобуті на уроках літератури знання про оповідання як жанр красного письменства, формувати текстотворчі вміння, необхідні для його складання, а саме: вміння прогнозувати тему та головну думку майбутнього оповідання, визначати межі теми, складати текст розповідного характеру, що включає зав'язку, кульмінацію та розвиток дії, а також відповідає вимогам художнього стилю мовлення; розвивати уяву, логічне й образне мислення; формувати культуру розумової праці, удосконалювати орфоепічні навички; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, виховувати естетичне чуття мови.
обладнання: оповідання с.васильченка «чайка», пам’ятка щодо написання твору-оповідання.
хід уроку
i. організація класу.
ii. мотивація навчання. повідомлення теми і мети уроку.
1. прочитайте початок і закінчення оповідання с. васильченка «чайка». що спільного між ними?
початок
по садах вітри гасають, а над зоріє небо осіннє.
маленьку хату обступили кругом високі крізь бур'яни блимає низеньке віконце, блакиттю мальоване, у віконце шматок білої стіни видно в хаті, а на стіні на білій з-під чола позирає невеселий селюк у шапці. чорнобривцями заквітчаний, у рушники прибраний, а сам думний та
очима до нього сидить на полу мати — праву руку на груди поклала, а на ліву — голову схилила.
вітри гудуть, а ясени скриплять, а матері дрімається. дрімається та и вчувається, що то, пустуючи, на гіллях діти. го-ой-да! го-ой-да-
основна частина було у матері їх, синів, троє
закінчення співали півні.
одні й другі — сидить мати, як сиділа.
а вітри
вітри гудуть, а ясени риплять, а матері дрімає
затріщав каганець — гасне.
глибоко-глибоко зітхнула, підвелась, наладила ґніт.
стала посеред хати, на того селюка, що на стіні, очі
підійшла до малюнка, обсмикала рушник, краще квіти порівняла, починає говорити до нього стиха:
— скажи, сумний, скажи, невеселий, ще й не радісний: куди мої діти позаводив? де мені шукати? куди листи слати? чому, на вашу думку, автор створив таке обрамлення для цього твору?
ііі. сприйняття нового матеріалу.
1. бесіда з учнями.
1) що називається оповіданням?
2) який тип мовлення покладено в основу тексту оповідання? чому?
3) чому оповідання складається в художньому стилі?
4) яка кількість персонажів здебільшого діє в оповіданні?
5) чому в основу оповідання покладено розповідь про одну подію з життя персонажа?
6) наскільки важливою для героя оповідання є описана подія?
7) які композиційні елементи є для оповідання обов'язковими?
8) що називається зав'язкою, кульмінацією та розв'язкою?
9) чи можливе оповідання без кульмінації?
2. розповідь вчителя.
обрамлення— така частина композиції твору, яка є ніби рамкою для розповіді
про інші — основні — події. найчастіше саме з обрамлення читач дізнається про
джерело викладеної в основній частині оповідання інформації або про подальшу
долю персонажів твору.
на прикладі будь-якого оповідання знайти зав'язку, кульмінацію та розв'язку, а
також знайти обрамлення.
iv. закріплення нового матеріалу.
1. прочитайте текст. визначте стиль мовлення, тему і основну думку. простежте, як розкривається основна думка оповідання в його композиції (визначте зав'язку, кульмінацію, розв'язку).
лелечий суд
якось восени я йшов полем і побачив: на великому лузі зібралося багато лелек. вони утворили коло, а в колі тім з опущеною головою стояв один, красень, і слухав стрекотливу, тривожну мову своїх побратимі
зовсім випадково я довідався, за що покарали лелеку.
мені розповіли, що того літа в сусідньому селі під час грози блискавка підпалила хату, на якій багато років жили лелеки. господар хати майже з вогню виніс дітей і дружину. він же, лелека, рятуючи себе, відразу полетів геть од пожежі, забувши про свою родину. на виручку прилетіли інші лелеки, але вже було пізно - мати з двома маленькими нелітками загинули у вогні. лелека все літо ховався, а коли настала пора вильоту, він тихенько пристав до зграї. але там його упізнали й засудили на вічну самотність (за в. земляком).
про що йдеться у початковій частині тексту? доповніть текст завершальною частиною, яка б спільно з початковою створила обрамлення.
2. прочитайте текст. про що в ньому рзав'язка, кульмінація,
вибиреш собі,яке сподобається
синичка — дуже корисна осіла пташка.
її можна бачити біля людських осель взимку, коли багато інших птахів відлетіло у теплі краї. вона є окрасою нашої зимової природи, бо в теплу пору ховається від людського ока в лісах, де багато їжі. синички, як багато їнших птахів, знищують комах–шкідників, рятують дерева та кущі. коли вони пої плоди, насіння падає на землю. так воно розноситься на великі відстані, де з нього виростають рослини.
синички є нероздільною частиною природи. тому треба оберігати синичок.
синичку можна бачити біля людських осель взимку, коли багато інших птахів відлетіло у теплі краї. вона — дуже корисна осіла пташка.
по-перша, є окрасою нашої зимової природи, бо в теплу пору ховається від людського ока в лісах, де багато їжі. по-друге, синички, як багато їнших птахів, знищують комах–шкідників, рятують дерева та кущі. по-третє, коли вони пої плоди, насіння падає на землю. так воно розноситься на великі відстані, де з нього виростають рослини.
синички є нероздільною частиною природи. тому треба оберігати синичок.