ЧЕНЬ ЛЮДИ Тест-контроль за твором М.Вінграновського «Сіроманець»
1. Що робив Сіроманець усе життя?
А Полював;
Б водив зграю;
В був відлюдником;
Г переховувався.
2. За що Чепіжний хотів знищити Сіроманця?
А Бо той загриз його козу
Б Бо той загриз його теля
В Бо той загриз його корову
Г Бо той поїв у нього курей.
3. За що Сіроманець ненавидів Чепіжного („Сіроманець” М.Вінграновського)?
А Бо той підстрелив його;
Б Бо той переслідував його;
В Бо той перебив зграю і вовченят;
Г Бо Чепіжний не давав Сіроманцю спокою.
4. Що трапилось після зустрічі Чепіжного з Сіроманцем?
А Дітям заборонили ходити до лісу;
Б селяни влаштували облогу вовку самотужки;
В до села прилетів вертоліт із мисливцями;
Г вовка хотіли заманити до села.
5. Хто захищав Сіроманця?
А ніхто;
Б дядько Побігайло;
В голова колгоспу;
Г хлопець Сашко.
6. Що Чепіжний з мисливцями робили в лісі?
А Копали яму-пастку;
Б полювали на диких кабанів;
В вирубували дерева;
Г збирали гриби.
7. Одного дня Сашко зрозумів, що Сіроманець:
А оглух;
Б втратив нюх;
В сліпий;
Г пошкодив лапу.
8. Де переховувався Сіроманець від переслідувачів?
А Глибоко в лісі;
Б на іншому березі лиману;
В вдома у Сашка;
Г на полігоні.
9. Хто врятував його від неминучої голодної і холодної смерті?
А льотчики;
Б танкісти;
В селяни;
Г зграя.
10. Як віддячив вовк рятувальникам?
А став сторожовим собакою;
Б втік за першої ліпшої нагоди;
В врятував хлопця;
Г допомагав пасти худобу.
11. Куди повіз Сашко Сіроманця?
А у степи;
Б до Одеси;
В до Києва;
Г до сусіднього села.
12. Чому Сіроманець наприкінці твору повернувся до Сашкового села?
А щоб умерти;
Б щоб знайти Сашка;
В щоб попередити про небезпеку;
Г щоб нашкодити людям.
Той впав на землю і жалібно застогнав. Побачивши це, я швидко побіг за до Коли ми з дідусем вибігли на дорогу, то побачили Зірку, яка з жалем облизувала свого теляти. Мишко не міг сам встати. Тоді дідусь взяв його на руки і поніс додому. У теляти була поламана нога, а з великої рани в боці текла кров. Ми промили рану і перев'язали її. А на поламану ногу наклали шину і туго забинтували. У цьому дуже до нам моя мама-медсестра. Кожен день ми акуратно обробляли рану ліками і перев'язували її. Я приносив теляті конюшина та інші трави, підгодовував молоком. Мишка швидко одужав. Шину ми зняли, рану вилікували, і теля став знову веселим і життєрадісним.
Привіт!
- Привіт! Підеш сьогодні з нами кататися на велосипеді до парку?
- Я б залюбки та не можу! Справа в тому, що в мене сестричка захворіла. Зараз до аптеки поспішаю, за ліками. А потім буду наглядати за нею, доки батьки з роботи повернуться.
- Дуже шкода! А що з сестрою?
- Мабуть, застудилася. В неї підвищилася температура та голова болить. Через те ще й настрій зіпсувався, то вона капризує весь час.
- Це дуже неприємні відчуття. Коли хворієш, весь світ не милий.
- Та не кажи. Недарма нам весь час кажуть цінувати здоров’я та піклуватися про себе. Та хто ж слухає, поки не захворіє!
- Так, нажаль, ми часто байдуже ставимося до свого здоров’я. Коли здоровий, здається, що так воно й повинне бути, і буде завжди.
- От і я про це задумався. Сестричка в мене завжди була «кімнатною рослиною». Погано холод переносить. Зарядку робити не хоче, гартуватися теж. Треба буде самому зайнятися оздоровчими вправами та й її долучити. А то – які слабенькі стали, трохи похолодало на вулиці, одразу застуда.
- Правильно. А то весь час доведеться на ліках сидіти – хіба це здоров’я? Треба гуляти частіше на свіжому повітрі – це корисно. Тож, якщо все ж звільнишся, приїжджай до парку кататися. Ми збираємося біля п’ятої години.
- Буду старатися!