Усі ми ще з дитинства знаємо, що добро завжди перемагає зло. Проте в казках і мультфільмах, на яких виховується кожне нове покоління, перемога добра пов’язана з певним насильством (злого персонажа б’ють або знищують), тому й не дивно, коли діти вирішують конфлікт силою. Однак, на мою думку, добро має здобувати перемогу справедливістю, мудрістю та гуманністю, адже коли добро показує кулаки, то воно перестає бути добром.
Сьогодні, на жаль, багато хто переконаний, що добро повинне бути з кулаками. Особливо цим спекулюють люди, наділені владою. Вони розпалюють воєнні конфлікти, прикриваючись ідеєю добра, утручаються в справи інших країн. Так уже багато років триває конфлікт на Близькому Сході, зокрема й у країні, де народився Ісус, який власним життям і смертю довів, як треба любити ближнього. Це лише вкотре доводить, що боротьба добра і зла триває.
Любити ворогів своїх і відповідати добром на зло, звичайно, важко, але можливо. Приклади з літератури теж доводять, що добро здатне подолати лихий світ. Яскравою ілюстрацією цього може бути повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Марічка пригощає Іванка цукеркою, незважаючи на конфлікт між ними та дуже напружені стосунки між родинами дітей. Після цього хлопчик задумався, вибачився за скоєне, і, зрештою, між ними зав’язалася дружба, а згодом і любов.
Отже, добро має виграти вічний поєдинок із злом мирним шляхом і переконанням, аби нарешті дійти згоди та змінити цей світ на краще. Якщо ж відповідати злом на зло, то це буде поштовхом до людської трагедії.
На жаль, у сучасному світі таке нібито «добро» використовують бізнесмени чи політики, які просто прикриваються цією стратегією. Використання жорстоких, насильницьких методів може лише до приховати здобуту маленьку перемогу, та є ймовірність того, що ця перемога пізніше обернеться великою поразкою. Тому їм вигідніше так робити, бо якби вони так не робили, то прості люди відразу б дізнались, якими махінаціями вони займаються.
Але все ж таки цього не варто робити, бо одночасно нечисті на руку люди обманюють і себе, і людей, які вірять в їхнє «добро». Як би не хотілось в таке вірити, але подібні методи використовувались цілими століттями. Хоча, скоріш за все, вони все одно нікому не принесли чогось хорошого. Зрозуміло, якщо чиновник буде ставитися до простих громадян не із добрими намірами , то у нього також будуть відносини, які нікому не принесуть щастя. Недобрі наміри завжди закінчуються чимось поганим . Не завжди бізнесмени мають добрі наміри, але принаймні вони могли б робити добро від щирого серця, і ніколи не переводити стрілки на інших, вигороджуючи лише себе.
Отже, використання у боротьбі зі злом його ж методів – це не найкращий варіант, та іноді просто не залишається іншого вибору. На мою думку, найкраще зовсім не пускати зла у своє життя, а знищувати його на початкових етапах . Адже це значно простіше, аніж боротись із сильним злом. І найкраще це робити із розумом
Усі ми ще з дитинства знаємо, що добро завжди перемагає зло. Проте в казках і мультфільмах, на яких виховується кожне нове покоління, перемога добра пов’язана з певним насильством (злого персонажа б’ють або знищують), тому й не дивно, коли діти вирішують конфлікт силою. Однак, на мою думку, добро має здобувати перемогу справедливістю, мудрістю та гуманністю, адже коли добро показує кулаки, то воно перестає бути добром.
Сьогодні, на жаль, багато хто переконаний, що добро повинне бути з кулаками. Особливо цим спекулюють люди, наділені владою. Вони розпалюють воєнні конфлікти, прикриваючись ідеєю добра, утручаються в справи інших країн. Так уже багато років триває конфлікт на Близькому Сході, зокрема й у країні, де народився Ісус, який власним життям і смертю довів, як треба любити ближнього. Це лише вкотре доводить, що боротьба добра і зла триває.
Любити ворогів своїх і відповідати добром на зло, звичайно, важко, але можливо. Приклади з літератури теж доводять, що добро здатне подолати лихий світ. Яскравою ілюстрацією цього може бути повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Марічка пригощає Іванка цукеркою, незважаючи на конфлікт між ними та дуже напружені стосунки між родинами дітей. Після цього хлопчик задумався, вибачився за скоєне, і, зрештою, між ними зав’язалася дружба, а згодом і любов.
Отже, добро має виграти вічний поєдинок із злом мирним шляхом і переконанням, аби нарешті дійти згоди та змінити цей світ на краще. Якщо ж відповідати злом на зло, то це буде поштовхом до людської трагедії.
На жаль, у сучасному світі таке нібито «добро» використовують бізнесмени чи політики, які просто прикриваються цією стратегією. Використання жорстоких, насильницьких методів може лише до приховати здобуту маленьку перемогу, та є ймовірність того, що ця перемога пізніше обернеться великою поразкою. Тому їм вигідніше так робити, бо якби вони так не робили, то прості люди відразу б дізнались, якими махінаціями вони займаються.
Але все ж таки цього не варто робити, бо одночасно нечисті на руку люди обманюють і себе, і людей, які вірять в їхнє «добро». Як би не хотілось в таке вірити, але подібні методи використовувались цілими століттями. Хоча, скоріш за все, вони все одно нікому не принесли чогось хорошого. Зрозуміло, якщо чиновник буде ставитися до простих громадян не із добрими намірами , то у нього також будуть відносини, які нікому не принесуть щастя. Недобрі наміри завжди закінчуються чимось поганим . Не завжди бізнесмени мають добрі наміри, але принаймні вони могли б робити добро від щирого серця, і ніколи не переводити стрілки на інших, вигороджуючи лише себе.
Отже, використання у боротьбі зі злом його ж методів – це не найкращий варіант, та іноді просто не залишається іншого вибору. На мою думку, найкраще зовсім не пускати зла у своє життя, а знищувати його на початкових етапах . Адже це значно простіше, аніж боротись із сильним злом. І найкраще це робити із розумом