Чи завжди братство робить людину бездуховною як цього уникнути

Відповідь:

1) За бажанням матері Іван вступив на богословський факультет Віденського університету, хоча його набагато більше приваблювали природничі й точні науки.

[ ], хоча ( ) .

2) Про свою батьківщину Іван Пулюй ніколи не забував, хоч десятилітями був вимушений жити й працювати в чужоземному оточнені у Відні й Празі.

[ ], хоч ( ).

3) Помер великий учений у Празі 1918 року й там же похований, хоч мріяв упокоїтися на рідній українській землі.

( ) й [ ], хоч ( ).

Складнопідрядні допустові речення переважно мають сполучники хоч/хоча/дарма що. Я не впевнена у правильності схем речень.

На мою думку, зрада - це ніщо інше, як кінець довірі. Людина, яка вас зрадила, вже тоді знала, на що йшла, тобто зрада - це заплановане рішення. Якщо є довіра між людьми, вони діляться між собою радощами та негараздами, не заздрять та не брешуть,поважають вибір та думку одне одного. Коли одна із них перестає це робити, це означає, що вона вже перестає довіряти тобі. Тобто або знаходить іншу людину на заміну вам, або використовує вас в своїх цілях і не більше, або порушує те, заради чого підтримується довіра. З такою людиною надалі колишнє спілкування зупиняється, починаються сварки, непорозуміння, людина робить тобі боляче. Звичайно, кажуть, що без сварок не буває міцної дружби, але якщо ситуація не покращується в кращу сторону, то краще залишити все так, як воно є, і не старатись щось змінювати, бо в більшості випадків люди не змінюються.Таку дружбу краще не відновлювати, адже знову з великою ймовірністю повториться та сама історія, і від цього гірше буде тільки вам.
Тому я вважаю, що зраду пробачати не можна, бо якщо вас зрадили раз, значить зрадять і наступний раз.Так, можна відновити дружбу, але ви завжди будете мати на думці те, через що ви перестали спілкуватись. Це вже не буде та дружба, яка була колись.