Чого не вистачає українцям тепер ? Якщо спитати, чого не вистачає Україні тепер, то відповідь може бути тільки одна: патріотизму значної частини громадян України.
Історично склалося так, що впродовж багатьох століть загарбники робили все можливе, аби витруїти риси національного характеру українців, залишити їх без духовних проводирів, без свого національного «Я».
Згадайте хоча б царські укази про запровадження кріпосного права, про заборону української мови –це неприховане придушення національної гідності нашого народу. Усе це негативно позначилося на подальшому формуванні національного характеру.
Особливо сильно така насильницька деформація національного характеру виявилася , коли найкраща, найосвіченіша частина народу загинула в громадянській війні, друга ж, бачачи безнадійність становища, емігрувала за кордон, а ті, що залишилися, зазнали репресій.
Відомо, що Японія, наприклад, будучи повністю розгромленою в Другій світовій війні, зуміла буквально за півтора десятка років підвестися з колін й повернути собі колишнє ймення світової держави.
А що до Україні?
Дай відповідь на питання, створивши власне продовження тексту- роздуму( замість крапок), увівши в текст 5-7 речень.
от
1. Чи справді так було, чи, може, хто збрехав (хто ворогів не мав!),— а все-таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.
2. А тепер скажу тільки, що навіть така примхлива і не завжди логічна річ, як мода (у цьому випадку йдеться про вбрання), тільки виграє від зіткнення із здоровим народним смаком.
3. Я бігла на Лису гору по крутій, білій - аж світилася - стежині, щоб не запізнитися.
4. Є люди на землі (а то не варто й жити), що крізь щоденний труд уміють і любити, і усміхатися, і мислити, й шукать.
5. Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі - умер на панщині.
6. Полювання, як ви потім побачите, вимагає чимало часу.
Нині можна з упевненістю стверджувати, що телебачення стало складовою нашого життя. Воно створило умови,у яких читачі перетворилися на «вимираючий вид».
Телебачення чи художня література? Що ж заслуговує на більшу увагу?
Мене відверто дивують люди, які все ж намагаються виділити з цих двох незмінних речей щось краще, важливіше. Я вважаю, що і книга, і телебачення не здадуть своїх позицій в найближчому майбутньому. Вони займуть однаково важливі місця в житті кожного з нас.
Книга залишалась вірним супутником інтелігенції,освіченої людини. Друкований матеріал розширює світогляд. Кожен літературний твір сприяє розвитку та неодмінно швидкому вдосконаленню. Книга – унікальне, феноменальне творіння людства. Ми не можемо уявити своє життя без неї. Книга – наш найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для школяра, і для зрілого, досвідченого мужа. Недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить; хто багато читає, той багато знає.
Художня література – це світло знань,але й телебачення має вагомий вплив на нашу півсвідомість. Телебачення – це один із найбільш популярних засобів масової інформації. За до телебачення у людей є можливість дізнаватися останні новини, дивитися різні фільми і передачі. Телебачення розширює наші знання про навколишній світ, дозволяє нам бути добре поінформованими.
Існує безліч телевізійних каналів як рідною мовою, так і різними іноземними мовами. Ми можемо вибрати собі будь-який канал, використовуючи супутникове або кабельне телебачення. У наш час багато людей вважають, що дивитися телевізор – це найкраще проведення часу.
Телебачення – це «своєрідні двері», через які до наших будинків може увійти увесь світ.
Тому на мою думку, порівнювати телебачення з книгою не потрібно. Адже прогрес людства – річ, від якої не дітися. А якщо вже і є такі особистості, які обожнюють запах книги, вони завжди можуть знайти її у бібліотеках, які, я впевнена, будуть жити вічно.
Отже, не можна обирати з кращого найкраще, бо нікому ще досі це не вдавалося. Книга й телебачення назавжди залишаться основними джерелами інформації, які доповнюють одне одного.
Объяснение: