Чому українську мову порівняно з голосом у хорі народів​

Не гони коня кнутом, а гони вівсом
не вір словам , а вір ділам
семеро одного не ждуть
хто питає, той не блудить
не зазнавши гіркого, що ти знаєш про солодке?
чули дзвін та не узнали, де він
не знав, не знав та й забув
моя хата скраю, я нічого не знаю
якщо на своєму язиці не втримаєш, то на чужий не сподівайся
горе тому жить, хто життям не дорожить:)

Як овечка: не мовить ні словечка.Не так то він діє, як тим словом сіє.Кого не б'є слово, тому й палиця не За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.Впік мене тим словом, не треба й вогню.Дурний язик — голові не приятель.Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.Не кидай слова на вітер.Слово — не полова, язик — не помело.Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.

Все, що до "...козаки своїми..." Це дієприслівникові звороти і підкреслюються пунктиром з крапкою, тому я почну з головного речення ..,Козаки(__,ім.) своїми(~~~, займн) подвигими( _ _, ім.) викликали(===, дієсл.) мимоволі(_._., присл.) сучасників(_ _, ім.) почуття(_ _, ім) подиву(_ _, ім.) і( спол.) несамохідь(_._.) змушували(===,дієсл.) інших(_ _, займн.) прославляти(===,дієсл.) козацьку(~~~, прикм.) відвагу(_._., ім.) та(спол.) всі козацькі(~~~, прикм.) діяння(_ _, ім.). Речення: розповідне, неокличне, повне, двоскладне, поширене, просте , ускладнене дієприслівниковими звротами та однорідними присудками.[вроді б так]