Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш. Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важливо намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змінити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не вибачилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з батьками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі високу оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситуації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не прийшов на до посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю. Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обрати професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходити повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.
Тяжко жилося нашому народові в минулому. свої найзаповітніші прагнення і сподівання трудящі висловлювали в казках, легендах, прислів’ях. і казки вони складали завжди такі, в яких перемагає правда, добро, справедливість, а зло і жорстокість караються. однією з таких казок є «мудра дівчина». головна героїня маруся втілює мудрість, кмітливість людини, демонструє перемогу розуму, його силу. цим образом народ показав, що найбільше багатство людини — розум. саме за його людина, незважаючи на те, багата вона чи бідна, має авторитет серед інших людей, її поважають, до її думки дослухаються. кмітлива, розсудлива, винахідлива дівчинка любить свого батька, намагається у всьому йому . вона з бідної сім’ї, але мудрості мала більше, ніж її багатий дядько і пан. тому і звертається батько за порадою до дочки, а не до поважних і досвідчених людей. і навіть пан дивується, як легко маруся знаходить вихід зі складних ситуацій. два прислів’я «мудрість — велике багатство» та «не багатство красить людину, а розум» найкраще характеризують і основну думку казки і головну героїню.
