Відповідь:Мама радісно посміхнулася і сказала (П,п)авлику синку прокидайся / |Не хочу ще рано вередував син / Час уже збиратися до школи Швидко спитав Павлик |вставай гнівно сказала ненька / Мамо а котра година позіхаючи/ До розмови долучився тато (С,с)инку годі капризувати Чому ти так нехотя про-кидаєшся (С,c) ьогодні п'ятниця, а завтра вихідний/ Ну і |що що п'ятниця капризував Павло а потім тихенько додав (У,у) наас же дві математики/ Швидко йди вмиватися так скомандував батькой вийшов з кімнати/ Збирайся збирайся бурчав Павлик а я не хочу так рано вставати/ Мамо ти вже пиріжків напекла вигукнув хлопчик (К, к)оли ти встигла/ Я ж не капризую сказала мама і додала (Х,х)то хоче багато встигнути той рано встае/ ,Павлик поснідав сказав (Д.д)якую і пішов збирати підручники/ на все, добре сказали батьки (Н,н)ехай щастить у школі.
Софіївка», яку називають «Уманським дивом», знаходиться в стародавньому українському місті Умань. Наприкінці XVIII ст. за наказом Ф. Потоцького на берегах річки Камінки було закладено чудовий парк. Так з’явилася «Софіївка» — одна з видатних пам’яток садово-паркового мистецтва«Софіївка» нагадує своєрідну галерею картин, створених спільно природою і людиною, настільки майстерних, що важко визначити, кому з цих двох творців належить першість. Цей напрочуд мальовничий куточок називають казковим — таке тут усе поетичне, вишукано-мистецьке. Є тут і Єлісейські поля, й англійський парк з колекцією рослин, завезених з багатьох країн світу. Кавказька гірка немов переносить нас у сонячну Грузію. Розкішні павільйони й альтанки, кам’яні гроти, каскади, підземний водяний тунель. Скрізь нас зачаровує срібляста симфонія води, зелена ошатність дерев і кущів.«Софіївка» чудова за будь-якої пори року. І тоді, коли вона у весняному цвітінні, запорошена рожево-білими пелюстками, і спекотного літнього дня, коли над галявами дібров виснуть аромати сухого різнотрав’я, а тінисті алеї кличуть у приємну прохолоду. І золотої осені, коли падає жовто-рожеве листя, а ранками іній засріблює пожухлі трави. Гарна вона і в зимове безгоміння, коли великий обмерзлий водоспад нагадує гігантський айсберг, а сірі крутолобі скелі одягають снігові шапки.Усі, хто бував у парку, захоплювалися його красою, оригінальністю й художньою довершеністю ландшафтних композицій, адже жодна з них не схожа на іншу.Дивлячись на цю неземну красу, важко уявити, що колись тут стримів лише лисий пагорб, поблизу якого протікала річка Камінка. її береги були всіяні великими, хаотично розкиданими гранітними каменями. Біля підніжжя пагорба росли дві дикі груші та декілька верб. А все навкруги було загромаджене кам’яними брилами, вкритими мохом.
Відповідь:Мама радісно посміхнулася і сказала (П,п)авлику синку прокидайся / |Не хочу ще рано вередував син / Час уже збиратися до школи Швидко спитав Павлик |вставай гнівно сказала ненька / Мамо а котра година позіхаючи/ До розмови долучився тато (С,с)инку годі капризувати Чому ти так нехотя про-кидаєшся (С,c) ьогодні п'ятниця, а завтра вихідний/ Ну і |що що п'ятниця капризував Павло а потім тихенько додав (У,у) наас же дві математики/ Швидко йди вмиватися так скомандував батькой вийшов з кімнати/ Збирайся збирайся бурчав Павлик а я не хочу так рано вставати/ Мамо ти вже пиріжків напекла вигукнув хлопчик (К, к)оли ти встигла/ Я ж не капризую сказала мама і додала (Х,х)то хоче багато встигнути той рано встае/ ,Павлик поснідав сказав (Д.д)якую і пішов збирати підручники/ на все, добре сказали батьки (Н,н)ехай щастить у школі.
Пояснення:
Софіївка», яку називають «Уманським дивом», знаходиться в стародавньому українському місті Умань. Наприкінці XVIII ст. за наказом Ф. Потоцького на берегах річки Камінки було закладено чудовий парк. Так з’явилася «Софіївка» — одна з видатних пам’яток садово-паркового мистецтва«Софіївка» нагадує своєрідну галерею картин, створених спільно природою і людиною, настільки майстерних, що важко визначити, кому з цих двох творців належить першість. Цей напрочуд мальовничий куточок називають казковим — таке тут усе поетичне, вишукано-мистецьке. Є тут і Єлісейські поля, й англійський парк з колекцією рослин, завезених з багатьох країн світу. Кавказька гірка немов переносить нас у сонячну Грузію. Розкішні павільйони й альтанки, кам’яні гроти, каскади, підземний водяний тунель. Скрізь нас зачаровує срібляста симфонія води, зелена ошатність дерев і кущів.«Софіївка» чудова за будь-якої пори року. І тоді, коли вона у весняному цвітінні, запорошена рожево-білими пелюстками, і спекотного літнього дня, коли над галявами дібров виснуть аромати сухого різнотрав’я, а тінисті алеї кличуть у приємну прохолоду. І золотої осені, коли падає жовто-рожеве листя, а ранками іній засріблює пожухлі трави. Гарна вона і в зимове безгоміння, коли великий обмерзлий водоспад нагадує гігантський айсберг, а сірі крутолобі скелі одягають снігові шапки.Усі, хто бував у парку, захоплювалися його красою, оригінальністю й художньою довершеністю ландшафтних композицій, адже жодна з них не схожа на іншу.Дивлячись на цю неземну красу, важко уявити, що колись тут стримів лише лисий пагорб, поблизу якого протікала річка Камінка. її береги були всіяні великими, хаотично розкиданими гранітними каменями. Біля підніжжя пагорба росли дві дикі груші та декілька верб. А все навкруги було загромаджене кам’яними брилами, вкритими мохом.