Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі на кру
кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живо
тіло кобз, пахуче, укpитe жовтим пилом, проросле пелюстками, світити і
золотіє... Усі соняшники сміються, веселі, але по-доброму замислені, а
жен щось хоче сказати тобі. Тільки підійди, наблизь своє обличчя до нього
уважного й доброзичливого... Так можна довго дивитися одне одному в
очі, і коли ви розлучитеся, то кожен із вас відчує себе багатшим, ніж був.
II. Визначте, які з відокремлених означень виражені прикметниками, а які - дієприк-
метниковими зворотами. Від яких членів речення вони залежать?​

Я не готова будувати припущення, як зміниться життя після пандемії — передусім це залежить від того, скільки часу триватиме карантин. Не знаю як ви, а я, наприклад, після трьох і після шести тижнів самоізоляції почувалася абсолютно по-різному. І все ж, думаю, деякі висновки, до яких ми дійдемо за цей час, залишаться з нами надовго. За шість тижнів карантину усвідомлюєш, що неможливе — можливо. Що цілком реалістичні збори в інтернеті й дистанційне ухвалення нрішень. Все те, що раніше здавалося якимось низькоякісним або негідним рівня професіоналізму, тепер сприймається інакше. Важливим стало не те, як ти робиш, а те, що робиш. Не як говориш, а що говориш. І це стосується дуже багатьох чинників. Ми починаємо розуміти, що суть важливіша за форму. Ми переходимо від форми до суті, й, можливо, такого різкого переходу не сталося б, якби не було нинішніх умов.

Моя кімната невелика, але дуже затишна. мені дуже приємно і зручно тут, бо є все, що мені необхідно. кімната квадратної форми, дуже світла, тому що велике вікно виходить на південь. перед вікном стоїть тасьмовий стіл з настільною лампою, поряд з нею — підставка для ручок і олівців. у шухлядах столу я зберігаю зошити та інші шкільні речі. біля столу — стілець, на якому я сиджу, коли роблю є завдання. коло правої стіни поряд зі столом — книжкові полиці з моїми улюбленими книжками і шкільними підручниками. далі — шафа для одягу. з іншого боку вікна розташований мій спортивний куточок — шведська стінка, поперечина, на якій можна підтягуватися, щоб тренувати руки, а також шкіряна боксерська "груша". тут я роблю ранкову зарядку. біля цієї ж стіни стоїть моє ліжко, точніше, розкладений диван. коли до мене приходять друзі, його можна скласти, щоб зручно було сидіти. на стіні над диваном висить невеличкий килим. постільна білизна зберігається в комоді, що стоїть у кутку. на комоді сидять мої пухнасті м'які друзі: ведмедик, заєць та собака з одним вухом. на стіні над комодом — кілька моїх малюнків. на підлозі лежить килим сіро-зеленого кольору. шпалери на стінах кімнати світло-зелені, меблі зі світлого дерева. ось такий у мене в кімнаті інтер'єр.