«Життя прожити — не поле перейти», — каже народна мудрість. Чому? Бо «життя є страждання», якщо вірити Гаутамі.
Здавна люди помітили, що не існує тих, хто був би щасливим в усьому. Хто має багатство, той не має душевного спокою, і навпаки. А що краще? Важко сказати.Немає людини, життя якої складається абсолютно щасливо. Чому? Бо в житті завжди є труднощі. Через них має пройти кожен. Якщо ж людина ніколи не зазнавала ніяких проблем, вона перестає бути людиною. Йдучи життєвим шляхом, ми весь час вчимося. Це навчання неможливо пройти теоретично, його пізнають лише на власній практиці.
Життя здається складним, через те що ми не бажаємо сприймати його таким, яким воно є. Людина часто буває незадоволена своїм життям, заздрячи іншим, адже завжди є хтось красивіший, багатший, успішніший, щасливіший за неї. Але це тільки на перший погляд, тому що абсолютно у кожного є свої негаразди, свої «скелети у шафі». Якщо замислитися глибше, то розумієш, що так само завжди є хтось набагато нещасніший за тебе, і твої проблеми порівняно з його горем — дрібниці. Тому треба радіти просто тому, що ти живеш, насолоджуватися кожним прожитим днем, адже час спливає дуже швидко.
Люди завжди прагнуть прожити свій вік так, як вони мріють. Мрії — це чудово, але десь існує межа, за якою мрій бути не може. Адже людина має мріяти про те. чого вона може колись досягти. Інакше мрії розбиваються, а на серці залишається тільки біль.
Люди часто обирають у житті легші шляхи. Але чи завжди вони є кращими? Навряд чи. Коли ховаєшся від труднощів, уникаєш справжнього, повноцінного життя. Чому? Бо якщо воно повне — то і радістю, і горем.Життя може здаватися страшним, жорстоким, якщо не розуміти його. То що ж робити? Завжди боятися чи приймати його таким, яким воно було; є і буде? Мабуть, друге. Але ще є третє. Це — смерть. Та не будемо розмовляти на цю тему.
Людське життя важке не лише через фізичну працю, а й через працю душевну. Без останньої людина перестає бути людиною. Багато хто в гонитві за матеріальними благами забуває, що найважливіше в житті — душевний спокій. А його має тільки той, хто присвятив себе іншим людям.
Гаутама був правий, коли сказав: «Життя є страждання». Щоб позбутися цього страждання, кожен має шукати свій шлях. Але слід пам'ятати, що шлях у людини тільки один. Якщо вона втратить його — втратить і себе.
Насамперед потрібоно підрахувати, який в нас сімейний бюджет на місяць. Він складає всього-на-всього 8 тисяч грн. По можливості , потрібно розрахувати цю суму так, щоб залишилося на сімейний відпочинок в розважальному центрі.(можеш вставити щось інше). Що ж по черзі будемо перераховувати наші витрати.По-перше потрібно розрахувати гроші на головне, тобто їжу) на це в місяць в нас йде приблизно 4 тисячі. Взагалі ми харчуємося правильно і не переїдаємо, тому така мала сума.
По-друге потрібно розрахувати гроші на нашу дитину, якій всього 1 рік-гадаю тисячі вистачить. По-третє - нам потрібно трішки оновити гардероб, на що піде приблизно 2 тисячі.До останку ми вже досить близько. В цілому ні на що більше гроші не потрібні тож тисяча залишається на розваги)(можеш вставити свої значення суми) Я попрацював(ла) як слід)
Здавна люди помітили, що не існує тих, хто був би щасливим в усьому. Хто має багатство, той не має душевного спокою, і навпаки. А що краще? Важко сказати.Немає людини, життя якої складається абсолютно щасливо. Чому? Бо в житті завжди є труднощі. Через них має пройти кожен. Якщо ж людина ніколи не зазнавала ніяких проблем, вона перестає бути людиною. Йдучи життєвим шляхом, ми весь час вчимося. Це навчання неможливо пройти теоретично, його пізнають лише на власній практиці.
Життя здається складним, через те що ми не бажаємо сприймати його таким, яким воно є. Людина часто буває незадоволена своїм життям, заздрячи іншим, адже завжди є хтось красивіший, багатший, успішніший, щасливіший за неї. Але це тільки на перший погляд, тому що абсолютно у кожного є свої негаразди, свої «скелети у шафі». Якщо замислитися глибше, то розумієш, що так само завжди є хтось набагато нещасніший за тебе, і твої проблеми порівняно з його горем — дрібниці. Тому треба радіти просто тому, що ти живеш, насолоджуватися кожним прожитим днем, адже час спливає дуже швидко.
Люди завжди прагнуть прожити свій вік так, як вони мріють. Мрії — це чудово, але десь існує межа, за якою мрій бути не може. Адже людина має мріяти про те. чого вона може колись досягти. Інакше мрії розбиваються, а на серці залишається тільки біль.
Люди часто обирають у житті легші шляхи. Але чи завжди вони є кращими? Навряд чи. Коли ховаєшся від труднощів, уникаєш справжнього, повноцінного життя. Чому? Бо якщо воно повне — то і радістю, і горем.Життя може здаватися страшним, жорстоким, якщо не розуміти його. То що ж робити? Завжди боятися чи приймати його таким, яким воно було; є і буде? Мабуть, друге. Але ще є третє. Це — смерть. Та не будемо розмовляти на цю тему.
Людське життя важке не лише через фізичну працю, а й через працю душевну. Без останньої людина перестає бути людиною. Багато хто в гонитві за матеріальними благами забуває, що найважливіше в житті — душевний спокій. А його має тільки той, хто присвятив себе іншим людям.
Гаутама був правий, коли сказав: «Життя є страждання». Щоб позбутися цього страждання, кожен має шукати свій шлях. Але слід пам'ятати, що шлях у людини тільки один. Якщо вона втратить його — втратить і себе.
Насамперед потрібоно підрахувати, який в нас сімейний бюджет на місяць. Він складає всього-на-всього 8 тисяч грн. По можливості , потрібно розрахувати цю суму так, щоб залишилося на сімейний відпочинок в розважальному центрі.(можеш вставити щось інше). Що ж по черзі будемо перераховувати наші витрати.По-перше потрібно розрахувати гроші на головне, тобто їжу) на це в місяць в нас йде приблизно 4 тисячі. Взагалі ми харчуємося правильно і не переїдаємо, тому така мала сума.
По-друге потрібно розрахувати гроші на нашу дитину, якій всього 1 рік-гадаю тисячі вистачить. По-третє - нам потрібно трішки оновити гардероб, на що піде приблизно 2 тисячі.До останку ми вже досить близько. В цілому ні на що більше гроші не потрібні тож тисяча залишається на розваги)(можеш вставити свої значення суми) Я попрацював(ла) як слід)