- Привіт. - Привіт. - Ти ж у нас у класі новеньй, то може познайомимось? - Я не проти. Мене звати Ігор, мені 14 років. - А я Андрій, і мені теж 14. Розкажи мені, а звідки ти приїхав? - Я приїхав з мальовничого міста, що на Житомирщині. - Я чув, що там прекрасні краєвиди. Це правда? - О так, там неймовірна природа! - Може розповіси мені про цей край? - Залюбки. З чого почати? - А що на Житомирщині най-найгарніше? - Без сумніву - ліси. Такої краси, мабуть, немає ніде у світі. Я годинами міг просто сидіти та слухати шепіт дерев. - А звірі у цих лісах були? - Ще б пак! Частенько можна було побачити, як руда білочка збирає собі горіхи, як дятел вистукує "тук-тук", як соловейко починає співати свою чудову пісню. - У мене немає слів... Невже там й спраді так гарно? - Навіть краще. - Може ти поділишся своєю розовіддю з усім класом? - Можливо... але я трохи соромлюсь. - Нічого, я тобі до - Тоді - згода. - Це буде захоплююче.
- Привіт.
- Ти ж у нас у класі новеньй, то може познайомимось?
- Я не проти. Мене звати Ігор, мені 14 років.
- А я Андрій, і мені теж 14. Розкажи мені, а звідки ти приїхав?
- Я приїхав з мальовничого міста, що на Житомирщині.
- Я чув, що там прекрасні краєвиди. Це правда?
- О так, там неймовірна природа!
- Може розповіси мені про цей край?
- Залюбки. З чого почати?
- А що на Житомирщині най-найгарніше?
- Без сумніву - ліси. Такої краси, мабуть, немає ніде у світі. Я годинами міг просто сидіти та слухати шепіт дерев.
- А звірі у цих лісах були?
- Ще б пак! Частенько можна було побачити, як руда білочка збирає собі горіхи, як дятел вистукує "тук-тук", як соловейко починає співати свою чудову пісню.
- У мене немає слів... Невже там й спраді так гарно?
- Навіть краще.
- Може ти поділишся своєю розовіддю з усім класом?
- Можливо... але я трохи соромлюсь.
- Нічого, я тобі до
- Тоді - згода.
- Це буде захоплююче.