Діалог на тему вибір життєвого шляху ​

Осінь — це дочка Діда Мороза. Старша дочка, бо є ще в нього молодша доня — Весна.
В Осені коси заквітчані пшеничними колосками й червоними ягідками калини. Ходить Осінь лугами, берегами. Де зітхне — там холодом війне.
Любить Осінь ночами сидіти на березі ставка. А вранці над водою підіймається сивий туман і довго не розходиться. Оце й починається Осінь.
Бояться Осені пташки. Як тільки побачать її ластівки, злітаються і про щось тривожно радяться. А журавлі піднімаються високо в небо й тривожно курличуть.
Любить Осінь заходити у садки. Доторкнеться до яблуні — яблука жовтіють. А дятли радіють, зустрівшись із Осінню: голосно щебечуть, перелітають із місця на місце, шукають поживи на деревах. 
Сьогодні теплий, сонячний день. Низько стоїть сонце — світить, але не дуже гріє. Сіла старша донька Діда Мороза під стогом сіна, розплітає косу, гріється. Співає пісню про срібні павутинки.

Калина-символ України.Як багато пишуть поети про цей символ.Навесні і восени калина зовсім різна.На весні вона цвіте,а восени красується своїми червоними плодами.Цвіте калина білими суцвіттями.Милує око той білий цвіт такою вже ніжною вона стає,як тая дівчина молодая.За літо вона росте і вже восени стає червоною,як той мак у полі.Тендітна і ніжна дівчинка стає господарською жіночкою.Так і калина смій ніжний білий цвіт змінює на червоний.Восени калина чекає своєї пори коли нею похарчуються птахи,так калина приймає участь у ланцюжку живлення у природі.Ягідкі калини гіркі на смак,для людини вона частіше всього постає як ліки.Можемо зробити висновок що не дарма поети так гарно і ніжно описують калину адже вона  за усі пори року  гарненька.