Я народився і живу в Україні, тобто Україна - це моя Батьківщина. Я дуже люблю свою країну - так же сильно, як і рідну матусю, бо вона дала мені життя. Я пишаюся своєю країною: її славетною історією, співучою мовою, давніми традиціями, гарною природою. Я почуваю себе часткою великого українського народу - працьовитого, миролюбного, талановитого.
З уроків історії я знаю, що моїй країни випало багато тяжких випробувань. Багато сторічь моя Батьківщина була розділена на шматки, що входили до складу різних держав. Бували періоди, коли українці не могли вільно розмовляти своєю мовою. Але, на щастя, тепер все позаду. Тепер моя Україна - незалежна держава, що стрімко розвивається. Я сподіваюся, що життя буде змінюватися тільки на краще.
В первых строчках своего письма, хочу поблагодарить Вас, за тот труд, веру в нас и терпение, заботу и внимание, которое было вложено за все эти годы Вам за то, что были для нас не только учителем русского языка и зарубежной литературы, классным руководителем, но и настоящей второй мамой. Иногда даже наши мамы не знали всех тайн и секретов, которые Вам мы доверить могли. Конечно, мы не всегда Вас понимали. Иногда сердились на то, что делают замечания, советуют или объясняют, нам тогда казалось, что мы уже взрослые. Только со временем, мы можем признаться в первую очередь себе, что часто были не правы. И только сейчас смогли оценить весь ваш труд и вклад в каждого из нас.
Я народився і живу в Україні, тобто Україна - це моя Батьківщина. Я дуже люблю свою країну - так же сильно, як і рідну матусю, бо вона дала мені життя. Я пишаюся своєю країною: її славетною історією, співучою мовою, давніми традиціями, гарною природою. Я почуваю себе часткою великого українського народу - працьовитого, миролюбного, талановитого.
З уроків історії я знаю, що моїй країни випало багато тяжких випробувань. Багато сторічь моя Батьківщина була розділена на шматки, що входили до складу різних держав. Бували періоди, коли українці не могли вільно розмовляти своєю мовою. Але, на щастя, тепер все позаду. Тепер моя Україна - незалежна держава, що стрімко розвивається. Я сподіваюся, що життя буде змінюватися тільки на краще.
Здравствуйте дорогая (как звать уч)!
В первых строчках своего письма, хочу поблагодарить Вас, за тот труд, веру в нас и терпение, заботу и внимание, которое было вложено за все эти годы Вам за то, что были для нас не только учителем русского языка и зарубежной литературы, классным руководителем, но и настоящей второй мамой. Иногда даже наши мамы не знали всех тайн и секретов, которые Вам мы доверить могли. Конечно, мы не всегда Вас понимали. Иногда сердились на то, что делают замечания, советуют или объясняют, нам тогда казалось, что мы уже взрослые. Только со временем, мы можем признаться в первую очередь себе, что часто были не правы. И только сейчас смогли оценить весь ваш труд и вклад в каждого из нас.
Объяснение: