Сліпучі в снігах степи. День повен сонця,люди радіють що повсюди забіліло .Багато років Таврія не бачила снігу. Перд цим все тонуло в хуртовина.Кілька діб хурделиця була з вітром ,таким, що зривало дахи із ферм і валило опори високовольтних ліній.
А зараз все вляглося, відвирувало. Пречисті засніжені степи ,біліють без кінця-краю ,а дерева понад шляхом стоять незрушні ,виблискують кришталево вони в суцільній обледенілості. Коли зупинитись чути як лід на гіллячках від доторку сонця тонко полускує видає скляний звук це якраз добре це галузки самі розламують свої прозорі льодяні окови щоб дихати їм теж потрібен кисень.
Дикі качки табунами в небі колись вони відлітали з осені у вирій а зараз зимують на Дніпрі бо ріка в цих місцях (нижче ГЕС) до самого гирла не замерзає щойно ми бачили її ще не порушену втручанням людини налиту до берегів повну потужних звированих вод. Чули як ключі з-під берега несуть між платанами рівний мелодійний передзвін грають музикою самої природи.
У березі всюди лежали тіні від навислих дерев а тут у степу сліпучо куріпки пасуться темним табунцем серед снігів щось вони там вишукують… Заєць проскакав попід лісосмугою ніби сміючись ніби граючись
Олександр Пушкін - найбільший поет, який створив величезну кількість безсмертних творів і по праву займає гідне місце в світовій літературі. Його творчість охоплює аудиторію різного віку, адже писав великий майстер і для дітей, і для дорослих.
Одна з моїх улюблених казок - «Казка про царя Салтана». Мама читала мені її перед сном і я опинявся в чарівному, що зачаровує світі. Цю казку я міг слухати щовечора, вона мені зовсім не набридала. Зараз я став старшим, мені стала ближче лірика поета. Такі вірші, як «Визнання», «Бажання», «Анчар» не можуть залишити байдужим нікого.
А зараз все вляглося, відвирувало. Пречисті засніжені степи ,біліють без кінця-краю ,а дерева понад шляхом стоять незрушні ,виблискують кришталево вони в суцільній обледенілості. Коли зупинитись чути як лід на гіллячках від доторку сонця тонко полускує видає скляний звук це якраз добре це галузки самі розламують свої прозорі льодяні окови щоб дихати їм теж потрібен кисень.
Дикі качки табунами в небі колись вони відлітали з осені у вирій а зараз зимують на Дніпрі бо ріка в цих місцях (нижче ГЕС) до самого гирла не замерзає щойно ми бачили її ще не порушену втручанням людини налиту до берегів повну потужних звированих вод. Чули як ключі з-під берега несуть між платанами рівний мелодійний передзвін грають музикою самої природи.
У березі всюди лежали тіні від навислих дерев а тут у степу сліпучо куріпки пасуться темним табунцем серед снігів щось вони там вишукують… Заєць проскакав попід лісосмугою ніби сміючись ніби граючись
Олександр Пушкін - найбільший поет, який створив величезну кількість безсмертних творів і по праву займає гідне місце в світовій літературі. Його творчість охоплює аудиторію різного віку, адже писав великий майстер і для дітей, і для дорослих.
Одна з моїх улюблених казок - «Казка про царя Салтана». Мама читала мені її перед сном і я опинявся в чарівному, що зачаровує світі. Цю казку я міг слухати щовечора, вона мені зовсім не набридала. Зараз я став старшим, мені стала ближче лірика поета. Такі вірші, як «Визнання», «Бажання», «Анчар» не можуть залишити байдужим нікого.