Дієприкметникові й зворот є у реченні(розділові знаки пропущені) а)вишета сорочка нагадувала Надії про її люблячу мати
б)утомлена бабуся розповідала різні історії своїм онукам
в)слово передане від батька до сина літитеме крізь бурі і дощі
г)із жалем за втраченим літом обірване листя летить​

Відповідь:

Я гадаю, всі люблять весну. Це період, коли природа оживає, пробуджується від зимового сну. Перші птахи повертаються з теплих країв і все навколо пронизується їх щебетом. Від такої краси радіє душа, тішиться око та співає серце. По-особливому гарно в цей період у батьківському саду. Поступово сходить сніг і земля залишається чорною, незахищеною.  Та на ній уже починають з’являтися перші квіточки – проліски. І сад стає вже зовсім інший, ніжний, чарівний. Всі дерева потопають у духмяному ароматі ніжно-рожевих пелюсток. Вишні, яблуні, груші, персики ніби затаїлись у пахучому тумані. Так і приваблюють бджілок-трудівниць. З гілочки на гілочку перестрибують пташки. Щебечуть один до одного, розповідають ранішні новини. І так приємно їх часом послухати, сидячи на ганку. Може й для себе що цікаве почується. У такий момент складно всидіти вдома. Хочеться гати за такою красою знову й знову. Весняної пори всі хороші господарі дбають про свій сад. Наприклад, мої батьки щороку обрізають зайві гілочки на деревах і оббілюють стовбури, щоб захистити від шкідників. Сад весняної пори – прекрасний. Виграє рожевими, білими, зеленими фарбами. Весна – це художник і композитор, який пробуджує наші душі, змушує знову повірити в любов.

Пояснення: Члени речення не виділила.

Навесні ліс оживає після довгої зими. Ще недавно він був похмурим, а дерева стояли голі. А тепер ліс осяяло весняне сонечко. Тугі бруньки набухли на деревах за кілька днів. Вони розкрилися у ніжне зелене листя. Весняний ліс знову шумить від вітру.

Відразу після закінчення зими, на ще мокрій та холодній землі з’являються перші проліски. Це маленькі, ніжні та тендітні квіти, але які ж вони сильні та витривалі! Проліски не бояться пробиватися крізь залишки снігу, назустріч сонцю. Вони не бояться також весняних приморозків.

Скоро землю знову прикрасить шовковий килим з м’якої трави. А на сонячних лісових галявинах виростуть справжні розсипи різнокольорових квітів. Це яскраво-жовті примули, лілові крокуси, голубі дзвіночки, червоні дикі тюльпани. А слідом за ними білим або рожевим кольором зацвітуть деякі лісові дерева та кущі. Наприклад, дикі яблуні, вишні та груші, глід та бузина.

Навесні ліс сповнений заливистих та дзвінких пташиних голосів. Лісові птахи шукають собі пару, в’ють затишні гніздечка. Весна — це час весіль для лісових мешканців. Навіть змії, і ті святкують свої зміїні весілля. Навесні змії дуже злі та не полюбляють, коли їм заважають. У цей час потрібно ходити лісовими стежками обережно, щоб ненароком не наступити на змію, яка гріється де-небудь на сонечку.