Дієприслівник – це: а) самостійна частина мови; б) особлива змінна форма дієслова; в) особлива незмінна форма дієслова. 2.у якому пункті правильно визначено граматичні ознаки дієприслівника: а) вид, час, може мати залежні слова, незмінний, виконує роль озна- чення; б) вид, час, може мати залежні слова, незмінний, виконує роль обста- вин; в) вид, час, рід, незмінний, виконує роль присудка? 3.у якому рядку всі дієприслівники недоконаного виду: а) сидячи, лежачи, поставивши; б) розуміючи, бажаючи, вибачившись; в) граючись, порівнюючи, змінюючись? 4.ознаки яких частин мови має дієприслівник: а) дієслова і прикметника; б) дієслова і прийменника; в) дієслова і прислівника? 5.від якого дієслова утворено дієприслівник навчаючи: а) навчати; б) навчають; в) навчити? 6. у якому рядку всі слова – дієприслівники: а) переможений, перемагаючий, перемагаючи; б) думаючи, думавши, задумавшись; в) маючи, маючий, мавши? 7.у якому рядку всі слова з не пишуться окремо: а) не/прибігаючи, не/волячи, не/вивчивши; б) не/дооцінюючи, не/хтуючи, не/навидячи; в) не/встигаючи, не/погодившись, не/довірившись? 8.у якому реченні є відокремлений дієприслівниковий зворот? а) сергійко, захекавшись, добіг до місця зустрічі (в. нестайко). б) село, зачароване зоряним небом, синіє розкиданими хатками (м. стельмах). в) дніпро тече повільно, величаво, розливаючись безліччю рукавів (о. гончар). 9.дієприслівники можна знайти в тексті за: а) характерними суфіксами; б) характерними закінченнями; в) характерним наголосом. 10.дієприслівниковий зворот у реченні виконує синтаксичну роль: а) означення; б) додатка; в) обставини.
2.б
3.в
4.в
5.а
6.б
7.а
8.а
9.б
10.в