Дієприслівники є в кожному реченні, ОКРІМ Виберіть одну відповідь:
Настає літо, і, розлившись нестримною повінню, хату затоплює зелень:
здіймаються темно-зелені хвилі кукурудзи, водоспадами ллється витка квасоля, пливуть ясночолі соняшники.
Опам’ятавшись, князь звелів слугам принести золоту чашу, щоб прийняти
безцінний дар.
Та чи можна відшукати слово, щоб назвати те, що тріпоче під лівим крилом журавля і веде його тисячоверстя до рідного гнізда?
Струшуючи пилок з екзотичних квітів, метелик перелітав від кущика до кущика.
Непоширеним називається звертання, виражене одним словом — іменником у кличному відмінку або іншою частиною мови (займенником, прикметником) у значенні іменника.
Лети, пташко, з захід сонця, защебечи в шибку... (П. Гулак-Артемовський). Ти мене, кохана, проведеш до поля... (М. Рильський). О, прийди, прийди, хто-небудь, сядь, схилися, припади (О. Олесь).
Поширеним називається звертання, виражене іменним словосполученням. Найчастіше звертання поширюється за рахунок узгодженого означення або прикладки.
Мій Боже милий, як-то мало святих людей на світі стало! (Т. Шевченко). Розвійтеся з вітром, листочки зів´ялі, розвійтесь, як тихе зітхання! (І. Франко). Прощай, моя рідна, дорога Десно (О. Довженко). Знову, ластівочко-серце, ти вернулась... (П. Грабовський). Фантазіє, богине легкокрила, ти світ злотистих мрій для нас одкрила і землю з ним веселкою з´єднала (Леся Українка).
Краще голий та правдивий ніж багатий і беззаконий
Я погоджуюся з цим твердженням, тому що якщо людина є хитрою, лукавою, і цим добуває собі багатство, як то кажуть "йде по трупам", то таку людину наврядчи хтось буде любити й поважати, в неї буде багато знайомих через гроші, але не друзів. І ці знайомі швидко покинуть таку людину, тільки-но в неї закінчаться гроші. Також, якщо серце в беззаконної людини ще не стовідсотковий камінь - в неї будуть постійні муки совісті, що може дуже погано сказатися на психічному стані, й навіть дійти до божевілля.( Також, існує такий факт що сереж багатих людей - найбільше всього самогубств, але не знаю, чи стосується це цього твору, чи ні)
Якщо ж людина правдива, хоч вона й бідна, в неї нема мук совісті, вона живе чесно - в неї не буде й заздрощів. Недарма кажуть, що бідні люди є більш багатими, бо вони можуть радіт простим речам, таким як синє небо, яскраве сонечко, зоряне небо та ін. Також, якщо людина живе правдою - вона буде гарним товарищем та робітником, усі будуть іі любити й поважати.
Висновок - Краще жити чесно, правдою, нехай й бідно, але ніхто про тебе слова поганого не скаже, ніж заможно, але нечесно - усі будуть тебе ненавидіти. На це існує гарне народне прислів'я - "краще правад в болоті, як неправда в золоті"(ніби так, дословно погано пам'ятаю, але зміст такий)