Для кожної людини дуже важливо те місце, де вона проводить своє дитинство. Дитинство – це пора, коли все в світі сприймається зовсім не так, як у дорослому житті. Діти навчаються життю по-новому, все, що відбувається в світі навколо них, – це щось цікаве, неймовірне. Саме з цієї причини для дитини весь світ є загадкою, яку той постійно по мірі свого дорослішання розгадує. Першим місцем, де все це у дитини відбувається, є рідна для неї вулиця.
Згадуючи своє дитинство і той вплив, який було справлено на мене рідною вулицею або двором, я відразу можуть виділити декілька найбільш важливих аспектів. По-перше, на вулиці свого дитинства я познайомився зі своїми першими справжніми друзями. Не можна по-справжньому дружити з людиною через Інтернет або ще якось ще заочно, дружити можна лише при особистому знайомстві. Як тільки я вперше вийшов на вулицю, я сам по собі почав з кимось знайомитися і спілкуватися, друзі з’явилися якось мимоволі, самі по собі. Разом з ними ми досліджували рідну вулицю, рідний двір і, незважаючи на те, що наша вулиця абсолютно звичайна і нічим не відрізняється від інших, ми завжди знаходили на ній безліч пригод, величезну кількість цікавих занять. Втім, вулиця подарувала мені не тільки приємні хвилини, але і перше в моєму житті розчарування. Звичайно, все не може бути настільки добрим і прекрасним, як хочеться, іноді в житті бувають проблеми. Я навчився цінувати хороших людей, довіряти їм, але і визначати того, з ким мені не по дорозі. Вулиця – хороший вчитель, вона дозволяє людині дізнатися багато нових людей, розширити коло своїх знайомств і навчити відрізняти хороших, відповідальних людей від негідників.
Здравствуй мой дорогой Роберт. Пишет тебе твой друг Саша.Как там твои дела?У меня много чего произошло с последней нашей встречи.Ну обо всем по порядку.Я уже перешел в другой класс и знаешь мне нравится.Недавно у меня было день рождение и мама сделала очень красивый праздник для меня,тебе тоже большое за поздравления.Было много друзей и подарков,был клоун и воздушные шары.Жаль что ты не смог приехать.А папа подарил мне щенка он такой забавный и смешной,вот высылаю тебе фотографии. Я часто вспоминаю наши встречи,как мы гуляли,как веселились и даже как дурачились.Я рассказываю своим друзьям о наших походах на виноградники,как мы там собирать виноград,как ходили на водные горки,как собирали каштаны в горах.Мои друзья не сразу мне поверили,что есть каштаны которые можно жарить и кушать.Один раз мы даже попробовали пожарить свои каштаны,но они оказались совсем не вкусными. Я уже жду следующего лета,чтобы вновь встретиться с тобой.Пиши и ты мне,рассказывай что нового у тебя.Передавай там всем приветы от меня,я по вам всем скучаю. До встречи Роберт,до лета.
Для кожної людини дуже важливо те місце, де вона проводить своє дитинство. Дитинство – це пора, коли все в світі сприймається зовсім не так, як у дорослому житті. Діти навчаються життю по-новому, все, що відбувається в світі навколо них, – це щось цікаве, неймовірне. Саме з цієї причини для дитини весь світ є загадкою, яку той постійно по мірі свого дорослішання розгадує. Першим місцем, де все це у дитини відбувається, є рідна для неї вулиця.
Згадуючи своє дитинство і той вплив, який було справлено на мене рідною вулицею або двором, я відразу можуть виділити декілька найбільш важливих аспектів. По-перше, на вулиці свого дитинства я познайомився зі своїми першими справжніми друзями. Не можна по-справжньому дружити з людиною через Інтернет або ще якось ще заочно, дружити можна лише при особистому знайомстві. Як тільки я вперше вийшов на вулицю, я сам по собі почав з кимось знайомитися і спілкуватися, друзі з’явилися якось мимоволі, самі по собі. Разом з ними ми досліджували рідну вулицю, рідний двір і, незважаючи на те, що наша вулиця абсолютно звичайна і нічим не відрізняється від інших, ми завжди знаходили на ній безліч пригод, величезну кількість цікавих занять. Втім, вулиця подарувала мені не тільки приємні хвилини, але і перше в моєму житті розчарування. Звичайно, все не може бути настільки добрим і прекрасним, як хочеться, іноді в житті бувають проблеми. Я навчився цінувати хороших людей, довіряти їм, але і визначати того, з ким мені не по дорозі. Вулиця – хороший вчитель, вона дозволяє людині дізнатися багато нових людей, розширити коло своїх знайомств і навчити відрізняти хороших, відповідальних людей від негідників.
Пишет тебе твой друг Саша.Как там твои дела?У меня много чего произошло с последней нашей встречи.Ну обо всем по порядку.Я уже перешел в другой класс и знаешь мне нравится.Недавно у меня было день рождение и мама сделала очень красивый праздник для меня,тебе тоже большое за поздравления.Было много друзей и подарков,был клоун и воздушные шары.Жаль что ты не смог приехать.А папа подарил мне щенка он такой забавный и смешной,вот высылаю тебе фотографии.
Я часто вспоминаю наши встречи,как мы гуляли,как веселились и даже как дурачились.Я рассказываю своим друзьям о наших походах на виноградники,как мы там собирать виноград,как ходили на водные горки,как собирали каштаны в горах.Мои друзья не сразу мне поверили,что есть каштаны которые можно жарить и кушать.Один раз мы даже попробовали пожарить свои каштаны,но они оказались совсем не вкусными.
Я уже жду следующего лета,чтобы вновь встретиться с тобой.Пиши и ты мне,рассказывай что нового у тебя.Передавай там всем приветы от меня,я по вам всем скучаю.
До встречи Роберт,до лета.