Давно помічено : обдарована нація часом дуже своєрідно являє світові свої неперевершені таланти . потрапив олександр архипенко до сша - став він родоначальником нового напрямку скульптурі . опинився іван пулюй у відні - судилося йому першим терігати іск - проміння , згодом назване
ренттенівським . забився серж лифар у париж - там він зробися зіркою світового . про настю лісовську вже мовчимо : таких українок історія ольше не знала . підкреслити граматичну осн

В українській мові , існують такі члени речення: підмет , присудок , додаток ,означення і обставина. Підмет - це головний член речення , відповідає він на питання "хто? , що?". Присудок - це головний член речення , який відповідає на питання що робить (підмет)? що зробить ? що з ним робить?Додаток - другорядний член речення якій відповідає на питання кого? що?Означення — другорядний член речення , який відповідає на питання чий? який? яка? які? котрий? скільки? Обставина - це другорядний член речення, який відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою?

1) багряне - означення, листя - підмет, падало - присудок, додолу - обставина; речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
2) мабуть - не є членом речення, йому - додаток, сьогодні - обставина, снились - присудок, гарні - означення, сни - підмет; речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне,  поширене, повне, ускладнене вставним словом;
3) школа - підмет, знову - обставина, зустрічала - присудок, своїх - означення, учнів - додаток, тому і - сполучник, журавлі - підмет, весело - обставина, кружляли - присудок, в небі - обставина; речення   розповідне, неокличне, складносурядне з розділовими змістовими відношеннями, прості речення: двоскладні, поширені, повні, неускладнені.