даю 7. Вкажіть складноскорочене слово. а) землетрус; б) МВФ: в) темно-червоний; г) далекосхідний.
8. Вкажіть словосполучення з прикметником, який перейшов у іменник. а) сумне обличчя: б) зустріти сумне дівча; В) думати про сумне; г) сумне кошеня.
9. У якому слові на місці крапок пишеться ц? а) ри..ький; б) туре..ький; в) запорі..ький; г) петербур..ький
10. У якому слові на місці крапок пишеться с? а) тростяне..ький; б) дрогоби..ький; в) золотоні..ький; г) кремене..ький.
11. У якому слові на місці крапок пишеться щ? а) Туре..ина; б) Дрогоби..ина; в) Кремене..ина; г) Київ..ина.
12. Яке складне слово пишеться через дефіс? а) кіно..огляд; б) біо..поле; в) осінньо-зимовий; г) книго..люб. ІІ рівень 1. Від поданих слів утворіть прикметники за до суфікса –ськ (ий). Збараж, чех, Кременчук, Волга, Полтава, козак.
2. Знайдіть у дужках слова, від яких утворилися виділені. Запишіть пари, позначаючи твірну основу. Моряцький (море, морський, моряк). Напис (написати, писати, написання). Мудрець (мудрощі, мудрий, мудрість). 3. Запишіть наведені слова у вигляді словотвірного ланцюжка. Сильний, сила, сильнішати, сильніший, посильнішати. 4. Утворіть слова складання. Світлий, зелений. Кіно, актор. Генерал, майор. Чорний, волосся. Каша, варити.

Доля народу - це доля кожного з нас, і залежить вона виключно від нас. від наших вчинків, думок, поведінки. ми не маємо права бути байдужими, і повинні робити все для того, щоб доля нашого народу була якомога щасливішою та світлішою. що ж потрібно робити для цього? ? ну найперше - змінити себе : відкинути егоїзм, байдужість, черствість, і тоді будуть зміни. україна починається з нас. ми повинні бути свідомими громаданинами своєї держави, не стояти осторонь її проблем, брати активну участь у подіях, від яких залежить її доля. думка "я не піду на вибори, мій голос ітак нічого не вирішить" повинна бути забутою раз і назавжди, і більше ніколи не звучати навіть у власних думках. наша щира любов до свого народу і є запорукою його щасливою долі. дуже шкода, що не всі це розуміють.

Мовлення – це один з найважливіших засобів спілкування. по тому, як людина розмовляє, одразу складається враження про неї. мовлення людини – це наче її візитна картка, завдяки їй ми легко розуміємо, хто перед нами – дитина чи дорослий, людина з вищою освітою чи безробітний волоцюга, людина чемна чи груба. і культура мовлення є дуже важливою, адже якщо людина говорить з помилками, ставить неправильні наголоси, уживає недоречні слова та слова-паразити, то ми вже не сприймаємо її приязно, не вважаємо культурною.  що означає культура мовлення? це й дотримання літературних норм мови, вживання певних інтонацій. крім того, культура мовлення тісно пов’язана з культурою спілкування. треба вміти зрозуміти і те, що сказати, і те, як сказати, а також коли. найчастіше культурою мовлення володіє той, хто має відповідну освіту та виховання, тобто той, кого привчили бути чемними при спілкуванні з іншими, а також навчили правил мови, поваги до її краси та багатства. і хоч усі ми вчимо в школі українську мову (або будь-яку іншу), далеко не всі використовують ці знання в повсякденному житті. у побуті ми користуємося розмовним стилем і думаємо, що нам не треба стежити за тим, що ми говоримо. бо тут ніхто не поставить нам «двійку». але чи варто засмічувати своє мовлення нецензурними висловами, жаргонізмами, вульгарними словами? що красивого в безграмотності? хіба це робить спілкування приємнішим? мені здається, навпаки, цим ми лише принижуємо і співбесідника, і самих себе. до того ж, таке мовлення не завжди доречне й не всіма буде зрозумілим.  мовлення – це відображення думок людини, її світогляду з одного боку, а з іншого – це показник її ставлення до інших. вміння людини використовувати багатства мови для того, щоб виразити свої думки, характеризує її як освічену, розвинену, духовно багату. хтось скаже, що для нього це не має значення, як говорити. бо в житті є проблеми набагато більш суттєві. та спілкування – це одна з основних потреб людини, а зробити його приємним хоча б за культурного мовлення – це доступно кожному.