Мої батьки — прихильники здорового життя. І коли ми виїжджаємо за місто, багато уваги приділяють фізичній активності. Батько з мамою бігають кроси вздовж річки, купаються до пізньої осені. Звісно, й мене намагаються привчити до цього. Я відмовлявся(-лася) купатися восени. Але коли почув(ла), що Даринка Лисенко, моя сусідка по квартирі, кутається з батьками в ополонці, я теж зацікавився(-лась). І ось у жовтні ми виїхали з батьками на беріг річки. Погода була чудова: сонечко пригрівало, наче у серпні, тільки жовте листя нагадувало, яка зараз пора року. Батьки мої дуже здивувалися, коли я почав(ла) розминатися без нагадування. Потім пробіг(ла) разом з ними деяку відстань. Найбільше здивувало їх моє бажання викупатися. Мама не на жарт сполохалась і сказала, що категорично забороняє мені навіть наближатися до води, запевняючи, що для купання у таку пору треба готуватися ще влітку. Але батько несподівано підтримав мене. Що сказати? Вода мене обпалила. Був я в річці лічені хвилини, але наступного дня не міг(не могла) піднятися з ліжка, щоб піти до школи. Мене трусило, мабуть, від температури, з носу лило, з очей капали сльози. Звісно, почав(ла) кашляти. Поки я одужував(ла), у мене був час, щоб все обміркувати. Одного мого бажання зрівнятися з Даринкою Лисенко замало. По-перше, мама має рацію: загартовування треба починати влітку. По-друге, треба готувати своє тіло не тільки для холоду, але і для серйозних фізичних навантажень. Попри все моє бажання я не міг(не могла) пригадати, коли я востаннє робив ранкову зарядку. Я не любив(не любила) бігати на уроках з фізкультури. По-третє, щоб досягти мети, треба чітко дотримуватися режиму, розпорядку дня. Не сидіти до пізнього вечора біля комп'ютера або телевізора, а вийти перед сном подихати свіжим повітрям, лягати спати в один той самий час. Тоді не треба буде мене будити вранці з такою наполегливістю, як мама. Даринка займається в секції боротьби — це у дівчат вважається дуже модним захопленням. А я дивлюсь спортивні змагання лише по телебаченню, сидячи у своєму улюбленому кріслі і поїдаючи цукерки. Треба сказати, що я здолав(ла) свою застуду швидко. Я став(ла) іншою людиною. Я почав(ла) змінюватися. Я з повним правом можу назвати себе прибічником здорового життя.
- Привіт, це Катя. Я чула, що ти захворіла. Як ти себе почуваєш?
- Привіт, Катю. Давно я вже тебе не бачила.Так, хворію, але, мабуть, з понеділка вже піду до школи. Як твої справи?
- Я вже скучила за тобою.Я? Чудово.Сьогодні йду на заняття з репетитором.
- А що цікавого в школі, бо щось зовсім тихо в нашому шкільному чаті?
- Сьогодні писали діалог з української мови на тему "Мої плани на літо", а потім була самостійна по іменнику.
- Ого, а мені потрібно здавати діалог?
- Я думаю, що так.Ти буде складати діалог з Микитою, бо його сьогодні також не було.
- Сьогодні день народження у Саші. Ви вітали її?
- Так, звісно.
- А вірші Шевченка вчити?
- Це вже на наступний тиждень, тому що цього тижня ми пишемо диктант. В наступну п'ятницю наш клас проведе відкритий захід присвячений ветеранам Другої світової війни.
Сьогодні вже роздали вірші, які потрібно вивчити.
- Шкода, що я вже не зможу виступити.
- Нічого, буде ще один захід, і ти там маєш бути обов'язково, бо ніхто так гарно не читає вірші на пам'ять як ти.
- Дякую.Ну добре, я вже піду.
- Через деякий час в чат класу відправлять домашню роботу.
- Дякую вам.
- Відпочивай, набирайся сил, і я чекаю тебе в школі в понеділок!
Мої батьки — прихильники здорового життя. І коли ми виїжджаємо за місто, багато уваги приділяють фізичній активності. Батько з мамою бігають кроси вздовж річки, купаються до пізньої осені. Звісно, й мене намагаються привчити до цього. Я відмовлявся(-лася) купатися восени. Але коли почув(ла), що Даринка Лисенко, моя сусідка по квартирі, кутається з батьками в ополонці, я теж зацікавився(-лась). І ось у жовтні ми виїхали з батьками на беріг річки.
Погода була чудова: сонечко пригрівало, наче у серпні, тільки жовте листя нагадувало, яка зараз пора року.
Батьки мої дуже здивувалися, коли я почав(ла) розминатися без нагадування. Потім пробіг(ла) разом з ними деяку відстань. Найбільше здивувало їх моє бажання викупатися. Мама не на жарт сполохалась і сказала, що категорично забороняє мені навіть наближатися до води, запевняючи, що для купання у таку пору треба готуватися ще влітку. Але батько несподівано підтримав мене.
Що сказати? Вода мене обпалила. Був я в річці лічені хвилини, але наступного дня не міг(не могла) піднятися з ліжка, щоб піти до школи. Мене трусило, мабуть, від температури, з носу лило, з очей капали сльози. Звісно, почав(ла) кашляти.
Поки я одужував(ла), у мене був час, щоб все обміркувати. Одного мого бажання зрівнятися з Даринкою Лисенко замало. По-перше, мама має рацію: загартовування треба починати влітку.
По-друге, треба готувати своє тіло не тільки для холоду, але і для серйозних фізичних навантажень. Попри все моє бажання я не міг(не могла) пригадати, коли я востаннє робив ранкову зарядку. Я не любив(не любила) бігати на уроках з фізкультури.
По-третє, щоб досягти мети, треба чітко дотримуватися режиму, розпорядку дня. Не сидіти до пізнього вечора біля комп'ютера або телевізора, а вийти перед сном подихати свіжим повітрям, лягати спати в один той самий час. Тоді не треба буде мене будити вранці з такою наполегливістю, як мама. Даринка займається в секції боротьби — це у дівчат вважається дуже модним захопленням. А я дивлюсь спортивні змагання лише по телебаченню, сидячи у своєму улюбленому кріслі і поїдаючи цукерки.
Треба сказати, що я здолав(ла) свою застуду швидко. Я став(ла) іншою людиною. Я почав(ла) змінюватися. Я з повним правом можу назвати себе прибічником здорового життя.
- Алло.Це Марина?
- Алло,так.
- Привіт, це Катя. Я чула, що ти захворіла. Як ти себе почуваєш?
- Привіт, Катю. Давно я вже тебе не бачила.Так, хворію, але, мабуть, з понеділка вже піду до школи. Як твої справи?
- Я вже скучила за тобою.Я? Чудово.Сьогодні йду на заняття з репетитором.
- А що цікавого в школі, бо щось зовсім тихо в нашому шкільному чаті?
- Сьогодні писали діалог з української мови на тему "Мої плани на літо", а потім була самостійна по іменнику.
- Ого, а мені потрібно здавати діалог?
- Я думаю, що так.Ти буде складати діалог з Микитою, бо його сьогодні також не було.
- Сьогодні день народження у Саші. Ви вітали її?
- Так, звісно.
- А вірші Шевченка вчити?
- Це вже на наступний тиждень, тому що цього тижня ми пишемо диктант. В наступну п'ятницю наш клас проведе відкритий захід присвячений ветеранам Другої світової війни.
Сьогодні вже роздали вірші, які потрібно вивчити.
- Шкода, що я вже не зможу виступити.
- Нічого, буде ще один захід, і ти там маєш бути обов'язково, бо ніхто так гарно не читає вірші на пам'ять як ти.
- Дякую.Ну добре, я вже піду.
- Через деякий час в чат класу відправлять домашню роботу.
- Дякую вам.
- Відпочивай, набирайся сил, і я чекаю тебе в школі в понеділок!
- Точно буду. До понеділка!
- До понеділка!