ДЕНДРОПАРК «СОФІЇВКА» У 1796 році Станіслав Потоцький заклав у місті Умані на Черкащині прекрасний парк на прохання своєї дружини Софії і назвав його на честь. Свої плани подружжя Потоцьких утілювало десять років, але сам засновник не дожив до повного розквіту цього райського куточка.
Тут гармонійно поєднано місцеві й екзотичні рослини, мармурові скульптури, гроти, фонтани, ставки. За задумом автора, чарівний парк мав бути втіленням античної міфології. З міфу про троянців з'явився водограй «Змія», а джерело «Натхнення» нібито утворилося від удару копита крилатого коня Пегаса. У «Софіївці» тече підземна річка Ахеронт.
Упродовж року приїжджають екскурсанти подивитися на цей дивовижний витвір людини, любові та природи. Але найбільше туристи відвідують «Софіївку» восени, коли листя полум'яніє жовтогарячими, багряними та золотисто-коричне- вими кольорами (3 довідника).

Випишіть складні речення та підкресліть у них граматичні основи. За до - Гою яких сполучників з'єднано частини цих речень? Обгрунтуйте розділові знаки.

Я - звичайна людина середнього вiку. На перший погляд нIчим не вiдрiзняюсь вiд iнших.  У меня русяве довге волосся. Очi блакитного кольору, чорнi брови. Погляд  серйозний, але я люблю гумор, тому посмiхаюся взагалi  частiше, нiж cумую. У мене високий лоб, що говорить  про причепнiсть до точних наук.  Зрicт набагато вищий середнього.  

Я дуже схожий на свого татка, який був красивою людиною не тiльки зовнi.

Одягаюся згiдно моди, але частiше вдягаю спортивний одяг, так як працюю тренером. Спортивний стиль менi  личить.

Висока дзвіниця домінує над територією Софіївського заповідника. Спорудження її зі східного боку собору було продиктоване топографією міста, яка склалася історично,- наявністю Софіївської площі (нині площа Богдана Хмельницького).

Дзвіниця була першою кам'яною спорудою, збудованою на подвір'ї Софіївського монастиря після пожежі 1697 року. Її споруджено в 1699- 1706 роках. У 1709 році біля стін дзвіниці відбулась урочиста зустріч переможців Полтавської битви на чолі з Петром І, тому її часто називають Тріумфальною.

Спочатку споруда була триярусною. Архітектор дзвіниці невідомий. У документах збереглося лише ім'я "кам'яних справ підмайстра" Сави Яковлєва, який брав участь у будівництві. Невдовзі після закінчення будівництва верхні яруси її внаслідок землетрусу почали руйнуватися. В 1744 - 1748 роках дзвіницю відбудовано під керівництвом відомого петербурзького архітектора Й. Шеделя. Два верхніх яруси було розібрано і замість них споруджено нові. Над виконанням ліпного декору фасадів працювали талановиті українські майстри з Жовкви Іван і Степан Стобенські. Нова дзвіниця теж була триярусною. Її вінчав барочний купол з високим позолоченим шпилем.