Моє рідне місто – найкраще на землі. не тому, що тут пройшло моє дитинство і юність, не через до болі рідні місця, а тому, що воно дійсно зачаровує навіть просто проїжджих мимо людей. воно насичене особливим колоритом, його вулиці переповнені весняним настроєм, а люди привітні і доброзичливі. так було завжди. кожна пора року у містечку по-своєму неповторна. весна і літо – період, коли численні вулички, бульвари та площі поринають у зелені дерев та квітах, зранку до пізнього вечора гуляють родини з дітьми, закохані пари, гурти молоді. осінню та зимою місто поринає в досить теплу атмосферу затишку. воно ніби ховається в кокон, де все ж вирує життя, щоб навесні знову заявити про себе нескінченною енергією.наше місто славиться історичними визначними пам’ятками. тут є алея слави ветеранів , пам’ятник невідомому солдату, великому т. шевченку та бульвар г. сковороди з персонажами його творчості. в цих місцях завжди людно та гамірно, населення оберігає та цінує символи свого міста. також у місті є дитячий садок, школа, стадіон, будинок культури, велика бібліотека в центрі. а на околиці протікає невелика річка, з берегів якої відкривається чудовий краєвид – місце натхнення місцевих художників, фотографів та поетів. головна особливість мого рідного міста – в його неповторності. об’єктивно можна сказати, що ніде немає такого вдалого поєднання культурного, природного та людського потенціалів, як тут. найбільшою окрасою будь-якого міста чи селища є його населення, а в нас воно дружне, найщиріше та найдобріше. саме люди роблять все, що створено на території містечка живим та насиченим повітрям. я дуже люблю своє місто, воно надихає мене, змушує пам’ятати про своє походження та бути вдячною, що народилася саме в цих місцях.
Рано чи пізно ми всі починаємо замислюватися над своїм майбутнім — ким бути. Плекаємо мрії, ставимо якісь цілі, намагаємося їх досягти… І навіть якщо наші плани не завжди досяжні, все одно ми отримуємо досвід, розвиваємося як особистість.
Питання, ким я хочу стати в майбутньому, з деяких пір хвилює й мене. І воно виявилося непростим. Часто чую його від батьків або просто знайомих, які прагнуть до мені у пошуках свого «я». Чого зазвичай хочуть люди? Зробити кар’єру, заробити багато грошей, досягти влади або слави…
Моїх амбіцій недостатньо для того, щоб мріяти, скажімо, про владу. Я ніколи не заздрив політикам. У них нелегке життя: потрібно поступатися своїми принципами на догоду вимогам соратників. Відомі політичні діячі не вільні. В їхньому житті оселився страх. Вони не можуть пройтися вулицями без охорони, боячись розплати за свої дії або бездіяльність. Настільки ж позбавлені свободи й публічні люди, які досягли популярності або слави. Важко жити під прицілом фотокамер, побоюватися за кожен невірний крок, що може стати надбанням натовпу.
Чи хочу я стати мільйонером? Про легкі гроші, звичайно ж, не може бути й мови. Батько казав якось, що власники таких багатств не вміють їх цінувати. Часто впадають у крайнощі, швидко спускаючи свої мільйони на непотрібні речі й розваги. І самі при цьому деградують, втрачаючи людське обличчя. Так, я хочу отримати освіту, знайти гідне заняття і своєю працею заробити кошти, достатні для безбідного життя моєї сім’ї. Але ким стати за професією — поки що не вирішив.
Рано чи пізно ми всі починаємо замислюватися над своїм майбутнім — ким бути. Плекаємо мрії, ставимо якісь цілі, намагаємося їх досягти… І навіть якщо наші плани не завжди досяжні, все одно ми отримуємо досвід, розвиваємося як особистість.
Питання, ким я хочу стати в майбутньому, з деяких пір хвилює й мене. І воно виявилося непростим. Часто чую його від батьків або просто знайомих, які прагнуть до мені у пошуках свого «я». Чого зазвичай хочуть люди? Зробити кар’єру, заробити багато грошей, досягти влади або слави…
Моїх амбіцій недостатньо для того, щоб мріяти, скажімо, про владу. Я ніколи не заздрив політикам. У них нелегке життя: потрібно поступатися своїми принципами на догоду вимогам соратників. Відомі політичні діячі не вільні. В їхньому житті оселився страх. Вони не можуть пройтися вулицями без охорони, боячись розплати за свої дії або бездіяльність. Настільки ж позбавлені свободи й публічні люди, які досягли популярності або слави. Важко жити під прицілом фотокамер, побоюватися за кожен невірний крок, що може стати надбанням натовпу.
Чи хочу я стати мільйонером? Про легкі гроші, звичайно ж, не може бути й мови. Батько казав якось, що власники таких багатств не вміють їх цінувати. Часто впадають у крайнощі, швидко спускаючи свої мільйони на непотрібні речі й розваги. І самі при цьому деградують, втрачаючи людське обличчя. Так, я хочу отримати освіту, знайти гідне заняття і своєю працею заробити кошти, достатні для безбідного життя моєї сім’ї. Але ким стати за професією — поки що не вирішив.