диеприсливниковий зворот речення :підносячи хліб сіль на вишиваному рушнику ми бажаемо гостям щастя та добробуту,,, йдучи в широкий світ відьму з собою пісню погит немогу решить
1 - Відносні прикметники позначають ознаку предмета через відношення до інших предметів або явищ: дерев'яний стіл, золотий перстень (до матеріалу), зимовий ранок, тижневий термін (до часу), міські вулиці, прибережна трава (до місця).
2 - падіння, злети, поразки, перемоги - однорідні підмети; були - присудок; та - сполучник - службова частина мови не є членом речення
3 - ми вчимося - це граматична основа - підмет та присудок
4 - У називних реченнях головний член стверджує наявність предметів чи явищ і виражається іменником у формі називного відмінка (Світлая, дивная ніч (Г. Чупринка)). Називні речення вимовляються з інтонацією повідомлення. Від інших типів односкладних речень вони відрізняються тим, що в них немає і не може бути дієслова. Тому в називних реченнях зазвичай відсутня вказівка на час дії або вона зрозуміла лише зі змісту речення.
Такі речення можуть поширюватися означеннями й додатками, але не обставинами (Глибокі борозни літ (М. Хвильовий)), оскільки обставина передбачає наявність дієслова-присудка. Інколи називні речення можуть починатися вказівними частками ось, от, он (Ось і Каховка (О. Довженко)).
варіант Г теж називні речення, але їх 2, а в завданні написано називне речення - в однині
ответ:
сказки учат как правильно жить где и как и у кого искать выход в жизненных ситуациях и тд тп а вообще они интересные и поучительные.
для чего нужны нам сказки?
что в них ищет человек?
может быть, добро и ласку.
может быть, вчерашний снег.
в сказке радость побеждает,
сказка учит нас любить.
в сказке звери оживают,
начинают говорить.
в сказке все бывает честно:
и начало, и конец.
смелый принц ведет принцессу
непременно под венец.
белоснежка и русалка,
старый карлик, добрый гном –
покидать нам сказку жалко,
как уютный милый дом.
прочитайте сказки детям!
научите их любить.
может быть, на этом свете
станет легче людям жить.
1 - В
2 - Б
3 - Г
4 - Б
Объяснение:
1 - Відносні прикметники позначають ознаку предмета через відношення до інших предметів або явищ: дерев'яний стіл, золотий перстень (до матеріалу), зимовий ранок, тижневий термін (до часу), міські вулиці, прибережна трава (до місця).
2 - падіння, злети, поразки, перемоги - однорідні підмети; були - присудок; та - сполучник - службова частина мови не є членом речення
3 - ми вчимося - це граматична основа - підмет та присудок
4 - У називних реченнях головний член стверджує наявність предметів чи явищ і виражається іменником у формі називного відмінка (Світлая, дивная ніч (Г. Чупринка)). Називні речення вимовляються з інтонацією повідомлення. Від інших типів односкладних речень вони відрізняються тим, що в них немає і не може бути дієслова. Тому в називних реченнях зазвичай відсутня вказівка на час дії або вона зрозуміла лише зі змісту речення.
Такі речення можуть поширюватися означеннями й додатками, але не обставинами (Глибокі борозни літ (М. Хвильовий)), оскільки обставина передбачає наявність дієслова-присудка. Інколи називні речення можуть починатися вказівними частками ось, от, он (Ось і Каховка (О. Довженко)).
варіант Г теж називні речення, але їх 2, а в завданні написано називне речення - в однині