Диктант Початок зими
Непомітно надходить тихий тихий зимовий ранок. Не(чутно), у
шапці -неведимці йде Дід Мороз і сам милуєт(... )ся власною
майстерністю. Ще з ночі почав він свою роботу щоб ранком
Здивувати весь світ. Кожний кущик, кожне дерево Дід Мороз
пр(...) красив порізному). На кущах глоду порозвішував тонке
мереж(...)во. На гілках черемхи разки намиста, Адубовому листу
Що так і не опав восени доточив ро(...) кішні торочки. Усіх обійшов
нікого не минув.
Немало) потрудився він і біля сосен. Торкнувся кожної глиці й
ніжним серпанком оповив крони. І зараз усі сосни мов купают(...)ся в
білому мареві. Від цього кожний стовбур ще більше відливає
червоним золотом, а верховіт(...)я м'яко тане в бе(...) межному
просторі т...)мяно (срібного) неба. Важкі сизі пасма боячись згубити
свою красу (...)хилилися, завмерли й не поворухнуться.
Глибока тиша залягла довкола. Ніщо не перехне ніщо не
порушить цей урочистий спокій.​

1)байдики бити - присудок

2) мов по нотах - обставина

3) мотав собі на вус - присудок

4) сізіфової праці — додаток

5) упіймався на гачок – присудок

6) з усіх ніг – обставина

Объяснение:

підмет - хто?, що?, підкреслюється однієї лінією -

присудок — що робить?,

підкреслюється двома лініями Додаток - кого?, чого?, кому?,

чому? и тд., підкреслюється

пунктиром

обставина - де? коли? куди?

звідки?(питання непрямих відмінків, підкреслюється крапка-риска 10101

означення який?, яка?,

яке?, чий?, котрий? и т.д. підкреслюється хвилястою лінією

Зимові календарні свята українців поєднують у собі язичницькі та християнські риси і пов’язуються з відпочинком природи, яке у народі називали «засинанням землі». Це був час підготовки до весняних польових робіт, ворожіння на майбутній урожай, пошанування господарських занять — землеробства, скотарства, бджільництва.У зимових святах, на відміну від інших календарних дат, краще простежуються вшанування предків, повага до рідних та близьких, односельчан. Зимові обряди пов’язані з давніми міфами про народження Всесвіту.Кульмінаційним моментом зимового періоду вважаються Різдвяні святці, які поєднують Різдво (7 січня), Новий рік — Свято Василя (14 січня), Водохреща (19 січня). Зимові свята супроводжуються обрядовими піснями (колядками, щедрівками), побажаннями, частуваннями, театральними іграми та розвагами.