Дивлюсь у воду- місяць у воді сміється 1)умовно-наслідкові 2) причино-наслідкові. 3) часові 4)друге речення пояснює інше 5) друге речення вказує на причину і дію першого речення
Пам’ятайте чудовий мультфільм «У країні невивчених уроків»? Там головний герой, зумівши інтонаційно вірно визначити постановку однієї єдиної коми, врятував собі життя. До речі, пояснюючи дітям на уроці російської мови важливість постановки розділових знаків, можна підібрати й інші, аналогічні цьому, приклади. Наприклад, запропонувати їм поставити кому в реченні: «Відпочивати не можна вчити уроки». Головне – це донести до учнів думку, що синтаксис і пунктуація завжди «йдуть рука об руку». Не можна вважатися освіченою людиною, на розбираючись в синтаксисі і пунктуації. Але якщо на питання, що таке синтаксис, ми знайшли відповіді, то тепер настав час визначитися з тим, що слід розуміти під словом «пунктуація». Пунктуація-це зібрання правил про постановку розділових знаків на листі. Знаки, як відомо, дозволяють людям розділяти текст точками на пропозиції, а також розділяти знаками пунктуації частини пропозиції, однорідні члени пропозиції, виділяти звернення, вступні слова і причетні або дієприслівникові обороти. А як важко зрозуміти текст, в якому не розставлені знаки при прямій мові!
Твір на тему осіньЦе велике щастя, що ми живемо на такій географічній широті, де маємо аж чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер… Проте є в осені величава дозріла краса.У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…
