До бери з довідки синоніми з 2 нн до прикметників. непереможний, безкінечний, невгамовний, обов’язковий, жорстокий, гарний, ненаситний, дорогий. довідка: незрівнянний, непримиренний, численний, нездоланний клуб скупений, старанний, незліченні, невблаганний. іть будь ласка терміново потрібно!

Мета: - домогтися засвоєння учнями правил правопису НЕ з дієприкметниками; 
- сформувати уміння правильно писати Не з дієприкметниками; 
- збагачувати словник школярів дієприкметниками; 
- вчити дітей орієнтуватися в ситуації спілкування; 
- формувати уміння будувати діалог розгорнутими, поширеними реченнями, додержуватись правильного інтонування речень; 
- виховувати культуру спілкування. 
Тип уроку: комбінований. 

ХІД УРОКУ 
І. Орг. момент. 
ІІ. Повідомлення теми уроку. 
ІІІ. Актуалізація опорних знань. 
Завдання до учнів: пригадайте, як пишеться НЕ з різними частинами мови. 

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу. 
1. Робота з підручником: розгляд таблиці «Написання НЕ з дієприкметниками» (7; стор. 50). 
2. Тренувальні вправи. 
Прочитати, пояснити написання НЕ з дієприкметниками. 
Увійшов я в сінечки, а сінечки не метені. Увійшов я в світлицю, а світлиця не топлена, діжка хліба не мішана. Лука негребена схожа на дівку нечесану. Де багато господинь, там хата не метена і каша не варена. Не хвалися піччю в нетопленій хаті. 
Народна творчість. 
Диктант з коментуванням. 
Я часто ночами пригадую знов дитинства сполохану казку вам, мамо, за вічну любов і щедру незміряну ласку. Схилялось над ліжком привітне чоло, дрімали натомлені оч вам, мамо, за Ваше тепло і довгі недоспані ночі. Дитинства не жду я із вирію знов, не вернеш і мамину казку Вам, мамо, за вічну любов і всю неоплачену ласку вам, літа, за хліб і сіль, за радість і невиплаканий біль. 
З творів Д.Луценка. 
Подані фразеологізми ввести до самостійно складених речень (усно). Якими частинами мови (особливими формами ) є виділені слова? Пояснити написання не. 

Ділити шкуру невбитого ведмедя. Йому закон не писаний. Незбагненними шляхами (Незбагненна мудрість). 
3. Розвиток зв’язного мовлення. Складання діалогів на задану тему, але для різних ситуацій спілкування. 
Пояснення вчителя. 
- Для спілкування, тобто ведення діалогу, важливо встановити контакт зі співрозмовником. Є правила, дотримання яких під час спілкування зближує людей. 
- Запишемо ці правила. Що б ви додали до них? 
Правила спілкування 
1. Звучання власного імені завжди приємне людині. 
2. Посмішка на обличчі – ознака позитивного налаштування співрозмовника. 
3. Комплімент, «золоті слова» поліпшують стосунки. 
4. Не поспішай говорити, поспішай слухати. 
5. Криком дуба не зрубаєш. (З нар. творчості) 
Практична вправа «Умій слухати співрозмовника» 
Робота в парах (розподіл учнів – як сидять за партами). 
1. Поверніться обличчям один до одного і протягом двох хвилин розповідайте по черзі про дієприкметник усе, що знаєте. 
2. Тепер кожен перекаже те, що почув від співрозмовника.(2 хв.) 
3. Обговорення: Чого бракувало вам, коли ви говорили? Що для вас було легшим: розповідати, слухати, переказувати? А що важче? 
4. Висновки: що ви вже вмієте, чого ще треба вам навчитися? 
Практикум. Тренувальні вправи у складанні діалогів на тему «Вивчення дієприкметника»: 
А) Для учнів з низьким рівнем знань: складіть діалог за поданою першою реплікою: 
- Бабусю, ми учора на уроці української мови розглядали тему «Дієприкметник». 
Б) Для учнів з середнім рівнем знань: складіть діалог відповідно до мовленнєвої ситуації: спілкування з однолітками на перерві . 
В) Для учнів з достатнім рівнем знань: доповнити діалог розкриттям мовленнєвої ситуації – спілкування з учителем на додатковому занятті. 

V. Закріплення набутих знань. 
1. Поясніть правопис не з дієприкметниками: немовлених, неприречену, нерозтрачену, ненароджених, нерозгадану, не чекали, необпалену – звертати увагу на пояснювальні слова. 
2. Творче завдання. Напишіть привітання своїм рідним, використовуючи дієприкметники з НЕ.

Кожна людина хоче мати хорошого друга. Яким повинен бути друг? Справжній друг – це добрий, вірний, чесний людина, що йде на до в скрутну хвилину, вміє виручити з біди … Нелегко знайти володаря таких достоїнств, адже кожен з нас має право на помилку. Напевно, кращий друг володіє тими якостями, які мають першорядне значення для даної конкретної людини. У одному ми цінуємо не окремі риси характеру, а приймаємо його в цілому як особистість, зі своїми звичками, манерою поведінки, промовою. Складно відповісти на запитання: «Яким повинен бути друг?» Іноді справжнім другом стає той , хто пережив разом з тобою виникли неприємності, допоміг подолати невдачі. Такій людині ти віриш, як собі. Друг ніколи не кине в біді. Він – близький, дорогий чоловік, з ним сміливо йдеш по життю. Саме поєднання слів «кращий друг» викликає почуття спокою, затишку. Зі справжнім товаришем легко вести розмову, не думаючи про те, що він буде переданий комусь в спотвореному вигляді, такій людині можна сміливо довірити свої таємниці. Кожен сам для себе вибирає, яким повинен бути один. Люди весь час мріють мати відкритого, безкорисливу людину поруч з собою. Згадайте, як багато прислів’їв складено в народі про справжню дружбу: «Друг пізнається в біді», «Кращий друг не замінить нових двох», «Сто друзів краще ста рублів». У нашому житті гроші не замінять одного. Хоча і сто справжніх друзів мати – це утопія. Найчастіше справжній друг буває один, іноді – два, рідше – три. Адже далеко не з кожним поділишся якої конфіденційної інформацією, обговориш якусь особисту, іноді інтимну ситуацію. Практично з дитинства кожен замислюється про те, хто такий кращий друг. Твір на цю тему часто пропонують написати в школі. Іноді і в більш зрілому віці не буде зайвим задуматися про те, а чи є у вас найкращий друг? Буває, що нас оточує маса знайомих, приятелів, товаришів, а от справжнього друга немає. Можливо, це пов’язано з особливостями характеру, або поруч просто відсутня людина, для якої ми не можемо стати «вірним плечем», або ж ми просто не вміємо зберігати секрети? Найчастіше саме такі «гідності» заважають дружити. Потрібно пам’ятати, що справжній друг – це не тільки людина для тебе, але і ти для нього. Справжня дружба – процес двосторонній. Обидва товариша, йдучи по життю, не образять, не обдурять, не залишаться байдужими при виникненні невдач. Вони поділять між собою і радість, і жаль, підставлять своє плече у щасливі та неприємні хвилини. Те, яким повинен бути один, залежить від нас самих. Адже для справжнього товариша можливо і пожертвувати чимось, і віддати пріоритет вирішення його проблем на шкоду собі коханому. Успіхи одного викликають не заздрість, а захват; а його невдач засмучуєшся так само, як і своїм. Дружбу потрібно цінувати, дорожити нею, адже найчастіше найменші розбіжності можуть призвести до розриву відносин, про який згодом будуть шкодувати обидві сторони. Справжній друг – це цінність, якою не варто розкидатися, справжні друзі – ті, хто знають: треба завжди пам’ятати одне про одного.