До iть про самостiйнi робот 1)Розповіддю про спілкування-з житомирянами в громадських місцях (абзац, 2) Девід хотів сказати, що багато жителів цього міста а)гостинні люди
б)не знають англійської
в)дуже комунікабельні
г)нехтують українською в громадських місцях 2)Про суржик Девід дізнався завдяки
а)спілкуванню з житомирянами
б)роботі в економічному коледжі
в)читанню журналістських статей
г)використанню онлайн-перекладача 3)Про соціальний статус Девіда читач дізнається з
а)розповіді про яблука, куплені в супермаркеті
б)тренінгів, проведених у коледжі
в)якості прибирання помешкання
г)інформації, поданої в довідці 4)НЕПРАВИЛЬНИМ Є твердження, що Девід
а)старанно вивчає українську мову
б)навчає студентів критикувати одне одного
в)розкритикував транспортну систему України
г)важко сприйняв гостинне при «їсти-пити». 5)Спільною темою для текстів A i B е А)побут українців Б) мовне питання В) соціальний статус Г) соціологічні дослідження 6)Про ощадливість і невибагливість Девіда йдеться в його розповіді про
а)листування з українськомовними знайомими (абзац, 3)
б)купівлю черевиків у Самборі (абзац, 5)
в)українську гостинність (абзац, 7)
г)свої доходи й побут (абзац, 8)
На луках можна побачити квітучими різні види конюшини — лучну, повзучу, польову (котики), волошки лучні, деревій, куколицю білу, оман британський.
На водоймах продовжується цвітіння стрілолисту, сусака. Інколи вдруге зацвітає калюжниця.
Серед квітучих рослин пустирів найчастіше можна побачити цикорій, глуху кропиву пурпурову, гикавку тощо.
На полях багато квітучих грициків, суріпиці..
Восени вдається часом гати повторне цвітіння дерев - каштана та плодових. Друге цвітіння найчастіше гається у посушливі роки, особливо після жаркої і сухої весни, у зв'язку з тим, що частина поживних речовин лишається невикористаною. Інколи причиною другого цвітіння можуть бути сильні і тривалі дощі.
Мій дідусь Іван сидить на чолі великого овального столу у просторій залі свого будинку. За цим столом щороку збирається його велика родина на сімейні урочистості. Діти, онуки, правнуки… Всі ми вважаємо за велику честь знаходитися в цьому домі за одним столом. Сьогодні діду виповнилося 85 років. Він гарний: високий, ставний, з абсолютно сивою, але пишною шевелюрою, яскравими синіми очима. Одягнений у модний джемпер та дорогі джинси, замість краватки на ньому елегантна шийна хусточка, яка надає йому трохи легковажного, богемного вигляду.
Мій дід – успішна людина. Все, що він має, заробив своїми власними зусиллями, без участі «сильної волохатої руки». Він народився у глухому далекому селі, де не було ні електрики, ні радіо, ні навіть книжок – взагалі нічого не було, окрім горя та злиднів. Батько загинув на війні, коли хлопчикові виповнилося шість років, залишивши сиротами чотирьох дітей. Напевно, зайве буде розповідати, як важко йому прийшлося у житті.
Та була в нього одна риса, яка й стала запорукою його життєвого успіху: наполегливість у досягненні своєї мрії. А мріяв тільки про одне – вивчитись. З свого Богом забутого села помандрував він до далекої незнайомої Москви. І там якимось чудом вступив до інституту. Вчитися було страшенно важко. Але здолав і науку. А потім почав працювати за фахом. Чесно працював. Він каже, що це й виявилося найскладнішим – бути завжди чесним і послідовним, ніколи не ставати на хибний шлях, приймати правильні рішення, не шкодувати себе, віддаватися обраній справі. Ось тоді й почав приходити успіх.
Отже, якщо спитати мого діда, в чому він полягає, той життєвий успіх, він вам скаже: працюй і не шукай легких шляхів. Все дуже просто.