До нових берегів
Першим… теплим … в..сняним ранком з Л/лоцманс..кої К/кам..янки вниз по Д/дніпру рушив довгий караван плотів. Тихо курілися луки … п..реливаючись іскристими барвами. Д/дніпро широко й вільно розійшовся між берегами … виблискуючи чистим … ясним… сріблясто/блакитним полиском. Здавалося… розж..нися з плоту … і ти с/зковзнеш по/його поверхні аж до самого берега.
Та ось ріка трохи зав..рнула в/бік… і течія одразу стала посилюватися. Ген/ген по/переду з ранкової мли вогняними скалками забл..щали великі кам..яні гряди… і на/зустріч плотам долинув могутній шум водо/спадів.
Отаман Вовнига …сухий… трохи згорблен..ий дід у рудій кожушині… з довгою… білою як сніг бородою… скинув чорну баранячу шапку… й тричі перехр..стився. Лоцмани слухняно виконували його команди і… налягаючи грудьми на в..л..чезні бабайки… вчасно завертали плоти від сторчових… і підводних скель.
Плоти входили в смугу скель перед першим К/кодацьким порогом. Швидкість течії наростала. Гонтар так само замислен..о й не/рухомо стояв край колод. Усе знайоме й рідне… місто… цехи… друзі… що цілим натовпом проводили його аж до плотів… усе це зараз ві..алялося від н..ого на/довго… а може… й назавжди. Плоти несли його до нових берегів життя… що відтворювалися в уяві таємничими обрисами… хвилюючи своєю не/відомістю… й загадковістю.
Першим , теплим , весняним ранком з Лоцманської Кам'янки вниз по Дніпру рушив довгий караван плотів. Тихо курілися луки, переливаючись іскристими барвами. Дніпро широко й вільно розійшовся між берегами , виблискуючи чистим , ясним, сріблясто-блакитним полиском. Здавалося, розженися з плоту , і ти зковзнеш по його поверхні аж до самого берега.
Та ось ріка трохи завернула в бік, і течія одразу стала посилюватися. Ген-ген попереду з ранкової мли вогняними скалками заблищали великі кам'яні гряди і на зустріч плотам долинув могутній шум водоспадів.
Отаман Вовнига - сухий, трохи згорбленний дід у рудій кожушині, з довгою і білою як сніг бородою , скинув чорну баранячу шапку , й тричі перехрестився. Лоцмани слухняно виконували його команди і , налягаючи грудьми на величезні бабайки , вчасно завертали плоти від сторчових і підводних скель.
Плоти входили в смугу скель перед першим Кодацьким порогом. Швидкість течії наростала. Гонтар так само замисленно й нерухомо стояв край колод. Ус