До ть будь ласка) буду дуже вдячна)))
українська мова 8 клас
ів
6. Правильно визначено підмети в усіх реченнях, ОКРІМ:
А) Справа миру священна.
Б) Рівень успlшності в клаci високий. В)Стати переможцем- мрія епортемена.
Г) Кожен з нас добре анав відповідь. 7. Пунктуаціiйну помилку допущено в реченні:
А) Написати добру пісню-щастя для поета 1 для музиканта (Д. Павличко Б) Ви у літа аж чотири дні, забреду y спокій, мову хвилі жита (М. Боровко).
В) Серце чисте стівця то ранкової відблиск роси (0. Ющенко).
Г) Він рідний нашим городам і селам (М. Рильський).
8. Означення є а реченні:
А)Любить осінь заходити в сади (В. Сухомлинський).
Б) Опівночі айстри в саду розцвіли... (Олександр Олесь).
В) Рoї бджолині золоті над гречкою про літо давонять (В. Пдпалий).
Г) Білка безжурно у хованки грае (М. Сингаtвський).
9. Виділене діеслово е додатком у реченні:
А) Командир віддав наказ виступати. Б) Хлопці пішли ловити рибу.
В) Аліна попросила брата принести телефон.
Г) Сонце почало заходити за хмари. 9. 3'ясуйте, якими членами речення е виділені слова:
Член речення: A підмет Б присудок В означення Г додаток Д обставина
Приклад: 1 Попросили принести киижку. 2 Одягнув шапку з хутра. 3 Темрява стала густіша. 4 Черговий прийшов першим.
(Наприклад А-4, Б-2)
10. Порівняльний зворот треба відокремити комою в реченні:
А) Усе йде як по маслу.
Б) Двір був огороджений ніби фортеця.
В) Адівчина мов калина в лузі.
Г) Хлопці говорили майже як дорослі. 11. Правильно написано всі прикладки в рядку:
А) учений-документаліст, жук короїд, Лисичка-Сестричка, Дніпро-ріка
Б) готель «Дніпро», учитель історик, журнал Україна», хлопець-богатир
В) мати-природа, дівчина-майстриня, Київ-град, озеро-Байкал
Г) Буг-річка, книга «Вир», дівчина-красуня, заець-русак
12. Потребує редагування речення:
A) Iноді глибоку тишу порушують стукіт дятла чи шерех збитої шишки. Б) Життя і мрія в згоді не бувають вічно борються, хоч миру прагнуть.
В) Закарпатську низовину перетинають річка Тиса та чимало ї правих приток.
Г) І пливе тоненькими, поплутаними струмочками не то думка, не то мрія.​​

Служіння іншим — це платня,

яку ми віддаємо за те,

що живемо на Землі.

М.Тофтул

Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї діяльності, тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь-яких випробувань і перемог. Якщо немає відповідальності за себе, кажуть у народі, людини немає — вона, по суті, є лише передмова до людини.

Відповідальність — це обов'язок перед кимось чи перед чимось. Наш громадський обов'язок, честь і совість, життєва позиція — це міра відповідальності перед суспільством. Кожен повинен навчитися керувати собою, тобто самовиховувати себе. Самовиховання — це також вияв відповідальності, що свідчить про зрілість людини, його духовну стійкість.

Ю. Герман, російський письменник, один із своїх романів назвав "Я відповідаю за все!" У ньому він пише про воєнні (1941-1945, Велика Вітчизняна війна) та післявоєнні роки. Багато поколінь людей жило з девізом: "Я відповідаю за все!" Вони були справжніми героями, здійснювали героїчні подвиги. Втративши ноги на фронтових дорогах, керували літаками, а в післявоєнні роки — тракторами, машинами; втративши руки, писали зубами романи, повісті, оповідання; без їжі впродовж 45 днів боролися з морською стихією, не втрачаючи при цьому гідності.

Виконувати свій обов'язок перед родиною, друзями, Батьківщиною нелегко. Знаходяться десятки причин: не хочу рано вставати; чому я повинен шанувати батьків; не буду читати, бо голова болить; вдома немає умов для творчої праці тощо. Ті, хто дотримується подібних правил, не розуміють того, що умови для свого життя в різний період його розвитку створює сама людина. І тільки від неї залежить, чи зможе вона досягти своєї мети, здійснити свої мрії. Головне не тільки поставити собі ціль, а й усіляко сприяти її досягненню. Треба навчитися організовувати і планувати своє життя так, щоб усе встигати. Але при цьому треба враховувати і інтереси оточуючих людей, адже не можна відділяти себе від людей, тоді життя буде беззмістовним.

ответ: Коли Тарас закінчив читати, Надія спитала:

— А чому ви обминули присвяту «Оксані К-ко»?

... Тарас довірливо розповів про дівчину з Кирилівки Оксану Коваленко, якої і понині не може забути.

— То дитяча любов, — мовила Надія. — А от кохання... справжнє... єдине...

— Либонь, маю серце надміру вселюбляче..., не знаходжу єдиної, — спробував відбутися жартом Тарас.

— Значить, ви не зустріли судженої...

— Судженої!..

Тарасові спала на думку давня розмова з княжною Варварою. Тоді він тихо несподівано признався:

— А в мене вже с кохана,.. — і коли Варвара поцікавилася: Хто ж вона?, — відповів: Україна!

Объяснение: