ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА
Дієприкметниковим зворотом можна замінити підрядну частину в реченні?
А. Дівчина милувалася квітами, що росли в саду.
Б. Чоловіки їхали шляхом, що пролягав через ліс.
В. Я читав книжку, яку подарували на день народження.
Г. Студенти, які успішно складають іспити, отримують стипендію.

1. Рядок словосполучень із прислівниками дії:

  Б-Глянув спантеличено, жив самотньо, виконав неохайно  

2. Рядок словосполучень із прислівниками, що означають ознаку іншої ознаки:

 В- Нестерпно болючий, абсолютно правильно, значно краще

3. Речення, у якому вжито прислівник у формі вищого ступеня порівняння:

  А- Підніміть руки (як?) ВИЩЕ

4. Рядок прислівників , кожен з яких утворений від прикметника:

  В- Знову, згаряче, наліво

5. Рядок, у якому всі прислівники пишуться з Н:

  В- СполохаНо, визначеНо, неждаНо

6. Рядок, у якому всі прислівники пишуться через дефіс:

 Г- По-геройськи, десь-колись, тихо-тихо

7. Рядок, у якому всі прислівники пишутся разом:

 Б- Повік, абияк, насправді

8. Рядок, у якому всі прислівники мають однаковий б написання:  

  Г- Вголос, напоготові, знадвору

9. Відповідність між ужитим у словосполученні прислівником та його розрядом за значенням:

 1. Вилаяв згарячу              Г- Причина дії  

 2. Попередив завчасно   Д- Час дії    

  3. Замкнув зсередини     В- Місце дії

  4. Зустріч сам-на-сам       А- Ознака предмета

Подробнее - на -

Объяснение:

Що подарувало нам сьогодення? Залежність від грошей, модернізацію суспільства, масову еміграцію за океан… Скільки віків український народ домагався права на відкрите існування?! Ми пройшли через війни, тортури, усілякі «Емські укази», революції, голод… І тепер, коли на дворі XXI століття, ми відлучаємося від свого коріння і орієнтуємося на уніфіковану й стандартизовану «масову культуру». Прикро, що навіть у сільській місцевості, де в побуті й заняттях населення збереглося чимало традиційного, зараз царить урбанізація. Чи не парадокс, що син звичайного хлібороба не вміє працювати на полі, а дочка прясти і вишивати?І де ж поділася та любов до землі, яка раніше давала можливість вижити нашим предкам?         Прикро, що люди забувають духовні традиції, народні звичаї, пісні, одяг…Адже не кожна країна у світі може похвалитися такими скарбами! Не кожна має таку духовну спадщину! Традиційна етнокультурна інформація може зберігатися тільки передаючись від покоління до покоління, несучи в собі коштовний вантаж. Звертання до традицій не означає нехтування можливостей сьогодення. Тільки осмисливши минуле, дізнавшись витоки своєї культури та історії, можна не тільки чіткіше зрозуміти сьогодення, а й правильно обрати шлях розвитку.