Триумфальная арка (Арка Победы) была построена в 1840 г. После того, как в центре города Кишинева в 1836 г. был освящен кафедральный собор Рождества Христова и построена колокольня собора, было решено отлить из трофейных турецких пушек колокола для колокольни. Однако самый большой 400-пудовый колокол не по размерам в проемы окон звонницы. Тогда решено было построить особое здание для колокола в виде Триумфальной арки в честь побед русского оружия над Турцией. Тогда же специально для Арки в Австрии были куплены городские часы, которые по сей день украшают город.
Арка стала одним из символов Кишинева. В советское время ее стены украшали мраморные доски с именами молдаван-героев СССР и Приказом Верховного главнокомандующего об освобождении Кишинева в 1944 г. (на русском и молдавском языках).
Арка Победы представляет собой квадратное в плане архитектурное сооружение высотой 13 метров, разделенное на два яруса. Нижний ярус имеет сквозные прямоугольные проёмы в двух направлениях и 4 пилона с коринфскими колоннами на пьедесталах, сложно декорированным фризом и развитым карнизом. Верхний аттиковый ярус обработан лопатками и завершён карнизом.
Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько.
Мені приємно гати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. Спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів. Поки запарка настоюється, щоб почати підходити, тобто мають з'явитися бульбашки, вона готує "поле діяльності". Усе з кухонного столу прибирається, бо віднині на цьому плацдармі будуть з'являтися пухкенькі, пахучі, візерунчасті пиріжечки. Бабуся кожен пиріжок прикрашає то листочком, то колосочком, то зубчиками, то якимись квіточками.
Я помітила, що бабуся завжди вдягає чистенький білий фартушок, ніби готується до якогось святкового дійства. А ще вона посміхається до кожного пиріжка ще й примовляє: "От славний козачок! А ходи-но до свого війська!" — і саджає його в рядочок до інших на лист. Коли стрункі ряди пиріжків — козачків заповнені, вона змащує їх яйцем, збитим із молоком. До того ж робить це великою гусячою пір'їною.
Для мене це якесь чародійство: і пір'їна, і примовляння бабусі, і її святковий вигляд. Може, тому й пиріжки такі смачні — пресмачні.
Триумфальная арка (Арка Победы) была построена в 1840 г. После того, как в центре города Кишинева в 1836 г. был освящен кафедральный собор Рождества Христова и построена колокольня собора, было решено отлить из трофейных турецких пушек колокола для колокольни. Однако самый большой 400-пудовый колокол не по размерам в проемы окон звонницы. Тогда решено было построить особое здание для колокола в виде Триумфальной арки в честь побед русского оружия над Турцией. Тогда же специально для Арки в Австрии были куплены городские часы, которые по сей день украшают город.
Арка стала одним из символов Кишинева. В советское время ее стены украшали мраморные доски с именами молдаван-героев СССР и Приказом Верховного главнокомандующего об освобождении Кишинева в 1944 г. (на русском и молдавском языках).
Арка Победы представляет собой квадратное в плане архитектурное сооружение высотой 13 метров, разделенное на два яруса. Нижний ярус имеет сквозные прямоугольные проёмы в двух направлениях и 4 пилона с коринфскими колоннами на пьедесталах, сложно декорированным фризом и развитым карнизом. Верхний аттиковый ярус обработан лопатками и завершён карнизом.
Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько.
Мені приємно гати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. Спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів. Поки запарка настоюється, щоб почати підходити, тобто мають з'явитися бульбашки, вона готує "поле діяльності". Усе з кухонного столу прибирається, бо віднині на цьому плацдармі будуть з'являтися пухкенькі, пахучі, візерунчасті пиріжечки. Бабуся кожен пиріжок прикрашає то листочком, то колосочком, то зубчиками, то якимись квіточками.
Я помітила, що бабуся завжди вдягає чистенький білий фартушок, ніби готується до якогось святкового дійства. А ще вона посміхається до кожного пиріжка ще й примовляє: "От славний козачок! А ходи-но до свого війська!" — і саджає його в рядочок до інших на лист. Коли стрункі ряди пиріжків — козачків заповнені, вона змащує їх яйцем, збитим із молоком. До того ж робить це великою гусячою пір'їною.
Для мене це якесь чародійство: і пір'їна, і примовляння бабусі, і її святковий вигляд. Може, тому й пиріжки такі смачні — пресмачні.
Объяснение: