До іть будь ласка. Поставте тільки номера речень. Завдання
1) речення з відокремленими означеннями
2) речення з відокремленими обставинами
3) речення з відокремленими додатками.
4) позначити речення ускладнене однорідними членами

До землі український народ почуває глибоку повагу, яка часом межує з обожненням. Землю називають святою і матір'ю, бо з неї створено першу людину, земля годує всіх людей і тварин. Нею клянуться, при цьому цілують її або з'їдають жменьку землі - і ця клятва вважається найстрашнішою. Бити без потреби по землі палицею або чимось іншим вважається таким же великим гріхом, як бити рідну матір /Булашев Г. Український народ. - С. 268/. 
Наші предки вважали, що земля жива, бо "тільки живе може живому життя дати". А земля давала життя і житу, і пшениці, і усякій пашниці. "Земля наша мати, всіх годує", "Земля дає все і забирає все", - стверджують прислів'я. "Земля - мати", а "Сонце - батько, Місяць - вітчим". 
Ці народні афоризми відображають взаємини людини з природою від найдавніших часів. 
Слово "земля" в українській культурі уособлює кілька значень, і така ж неоднорідна символічна знаковість цього образу: астральний і космічний символ, образ матері-годувальниці і образ землі - Вітчизни. 
Земля-мати - дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців, які поклонялися родючій ниві, всій землі. Образ землі-матері ввійшов поетичним символом до фольклору українського та інших слов'янських народів /Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. - С. 28/. 
Для українців земля завжди була засобом існування, годувальницею, більше того, вона - "це й материнське лоно, в якому формується не лише фізичний, а й духовний генотип людини". Крім того, духовний генотип суспільства і культур, націй і вселюдства. Україну /етнос, мову, націю, державу, культуру, ментальність/ не можна зрозуміти поза рідною їм землею-природою. 

Незрівнянний - н (приголосний,твердий, сонорний), е (голосний, ненаголошений, з наближенням до и), з (приголосний, твердий, свистячий), р (приголосний, пом'якшений, снорний), і (голосний, ненаголошений), в (приголосний, твердий, губний), н (приголосний, пом'якшений, сонорний), я (а - голосний, наголошений), нн (приголосний, твердий, подовжений, сонорний), и (годосний, ненаголошений), й (приголосний, м'який, сонорний)
щедро - щ (ш - приголосний, твердий, шиплячий, ч - приголосний, тсвердий, шиплячий), е (голосний, наголошений), д (приголосний, твердий, проривний), р (приголосний, твердий, сонорний), о (голосний, ненаголошений)

P.S. Хоча б згадала університетський курс фонетики))