До ть, будь ласка! Потрібно накреслити схему речення Я знову був тут, на своїй горі, під дубом, міцним, хоч і старим, і, здавалося, все було, як у дитинстві: спокійною лавою, як крапки на пригірках, густі й білі, розгорталися отари овець; зривався зі скелі водоспад, осліплюючи очі білизною киплячої піни; м’яко спускалося вечірнє сонце, велике, тепле, чіпляючись променями за хмару; одинокий вершник на огнистому горизонті скакав, здавалось, за ним – йому рукою подати до сонця – і теж поринав у сутінки.
- І тобі добрий, Галю! Як ся маєш?
- Я повертаюся з чудової прогулянки!
- О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла?
- Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу.
- Чудово! А як воно там, у лісі?
- Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах!
- А квіти, квіти там зараз є?
- Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються.
- А що тобі сподобалося найбільше?
- Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні…
- Я щиро заздрю тобі, подруго!
- А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку?
- Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди…
- Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами!
- Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!
Якось я ненадовго пішла з дому , щоб купити їжі . Мій непосидючій друг в квартирі перевернув все з ніг на голову . Коли я прийшла я була у розпачі , адже скоро повинні були повернуутися батьки .
Я дуже швидко прибрала . І батьки навіть на подумали про такий випадок прийшовши додому .
Зараз пухнастий клубочок дуже слухняний. :)