До ть будь ласка! Потриібно підкреслити граматичну основу.
1.У чужому домі не порядкуй.
2.Шаблю вибито з рук.
3.Все покину і полину до самого Бога.
4.Стилет чи стилос?
5.У нас сміливих поважають.
6.Голос духа чути скрізь.
7.Зачарований тобою, пливу до тебе!
8.Напечемо солодкої цибулі, з підчеревини нашкваримо шкварок. 9.Навколо запахло чебрецем і м’ятою.
10.Щозміни норму виконуємо на сто відсотків.

We live in Ukraine.

Ukraine is a sovereign state.

It has its own territory, government, national emblem, state flag and anthem.

The geographical position of Ukraine is very favorable for the development of its relations with the countries of Europe, as well as with the countries throughout the world.

It borders on Russia, Belarus, Moldova, Slovakia, Poland, Hungary, Romania.

It is washed by the Black Sea and the Sea of Azov.

The major rivers are the Dnieper, the Dniester, the Donets and others.

The territory of Ukraine consists mostly of plains.

The Ukrainian Carpathians and the Crimean Mountains make up only 5 % of its area.

Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я гаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини.
Моя мама  дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.
Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.