ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА
Зробить синтаксичний розбір складних речень :
1. Була рання весна, і рахманний вечір так поетично зарожевив село, що юна душа не могла сидіти в хаті .
2. Там , за порогами, в степах , де землі щедрі і розлогі , сидять лелеки на стовпах і ріллі дихають вологі.
3.Ось наші ночі серпень вижне ,прокотить вересень громи, і вродить небо дивовижне скляними зорями зими!
4.Чекаю дня , коли тобі скажу : оця строфа , нарешті, досконала
.Тоді ,восени, майже в кожній хаті жили перепели (О.Гончар).
2. Коло діда ,на старому яблуневому пні ,сидів його давній товариш і побратим Григорій (О. Довженко).
3. Данилко, радо з підскоком, біг до сусідів (Петро Панч).
4. Під синім склепінням високого неба розкинувся широкий ,аж до самого обрію, степ (Ю.Бедзик).
5. Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов (П.Тичина).- вроде нету
6. Людям хотілося жити, тобто творити, працювати (О.Довженко).
7.Терміни, чи спеціальні слова, вживаються для точного найменування певного наукового поняття (З підручника).
Объяснение:
Палац графів Потоцьких – яскравий зразок архітектури зрілого історизму, одна з найцікавіших архітектурних пам’яток Львова. Палац є прототипом так званих резиденцій «Entire cour et jardin» короля Людовіка XIV, що його визначають як «бароковий класицизм», коли чітке планування поєднується із багатим зовнішнім оформленням. На плані він має прямокутну форму з незначними бічними ризалітами.
Композиція палацу Потоцьких — центральноосьова. Двоповерховий, з додатковим мансардним поверхом, увінчаний «французьким дахом». Дахові конструкції дерев’яні, фасади рустовані з пластичним оздобленням. Вхід до палацу оформлює критий портик, до якого ведуть сходи та під’їздні пандуси. На центральній осі розташована парадна брама з багато декорованими металевими воротами, фланкована порт'єрками з «французькими дашками».
Палац запроектував паризький архітектор Луї Довернь на замовлення графа Альфреда ІІ Потоцького, великого поціновувача французької архітектури. Граф Альфред II Юзеф Потоцький (1817–1889) – політик, намісник Королівства Галичини та Володимирії у 1875–1883 роках отримав концесію на будівництво палацу в 1888 році. У цьому ж році спілка львівських архітекторів Людвіга Балдвіна-Рамулта, Юліуша Цибульського, Петра Гарасимовича та Леонарда Марконі почали його зводити.