До іть будь ласка зробити ці тесты ів буду ласка нада. Контрольна робота №4
Практична риторика
Тести
1. Риторика – це
а) наука про правильне застосування міміки та жестикуляції
б) наука про культуру спілкування та мовлення
в) наука про правильну артикуляцію звуків мовлення
г) наука і мистецтво переконувати співрозмовників
2. Тема виступу – це
а) висловлення й аргументація своїх думок
б) роз’яснення, тлумачення, інтерпретація подій та фактів
в) те, про що ведуть мову
г) узагальнюючі думки, що мають лаконічну форму
3. Завершіть подане твердження: Теза – це…
а) сукупність мовленнєвих дій людини
б) думки, істинність яких уже доведена чи перевірена
в) думка, істинність якої треба довести
г) аргументоване відстоювання свого погляду на ту чи іншу проблему
4. Засоби мовного вираження – це:
а) поза й міміка оратора
б) тропи та риторичні фігури
в) жести оратора
г) взаємозв’язок і взаємовплив учасників спілкування
5. Вкажіть рядок, у якому наведено риторичне запитання.
а) Дядьку, а ви мені не можете дати “Пригоди Тома Сойєра”? (М.Стельмах.)
б) Як тебе хоч звати, земляче? (Григір Тютюнник.)
в) Чого являєшся мені у сні...(І.Франко).
г) Та скажи-бо, дівчино, з якого ти села, чи з Бієвець, чи з Дешок? (І.Нечуй-Левицький.)
6. До інформаційних публічних виступів НЕ належить:
а) інструкція
б) повідомлення
в) бесіда
г) представлення
7. До діалогічних публічних виступів належить:
а) похвала
б) характеристика
в) інструкція
г) інтерв’ю
8. Вкажіть вид бесіди, якого не існує.
а) повсякденна
б) ділова
в) навчальна
г) побутова
9. Вкажіть, що не належить до офіційних листів.
а) лист-подяка
б) лист-прохання
в) лист-інструкція
г) лист-за
10. Письмовий оцінювальний жанр, мета якого — оцінити мистецький чи науковий твір - це...
а) анотація
б) рецензія
в) характеристика
г) похвала
11. До оцінювальних жанрів належить:
а) осуд
б) характеристика
в) повідомлення
г) листування
12. Невелика доповідь з якогось окремого питання - це...
а) повідомлення
б) інформація
в) пояснення
г) доповідь
13. Помилковою є етикетна форма
а) Пере !
б) Пробачте!
в) Вибачте!
г) Вибачаюсь!
14. Урочистий відтінок мають дієслівні форми
а) порвіте, окропіте
б) порвіть, окропіть
в) порвеш, окропиш
г) порви, окропи
15. Основними етикетними жанрами вважають (2 правильні відповіді)
а) привітання
б) похвала
в) вибачення
г) докір
16. До основних діалогічних жанрів НЕ належать (2 правильні відповіді)
а) бесіда
б) телефонна розмова
в) монолог
г) рецензія
17. Установіть відповідність між рядами словосполучень та стилями мовлення, до яких вони належать
1) офіційно-діловий а) гостра зацікавленість, офіційний Київ
2) розмовний б) хуртовина айстр, осінні карнавали
3) публіцистичний в) знищувати докази злочину, згідно з планом
4) художній г) гнутися в дугу, виводити на чисту воду
д) залити за шкуру сала, романтичні балади.
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
Дієприкметниковим зворотом називають дієприкметник разом із залежними від нього словами.
Іменники, що мають форму однини і множини: тінь, олівець, піч, дощ, палка, лекція, поїзд, м'яч, школа, інститут, магазин, буряк, бур'ян, край, вість, дівча, сирота, плече, друкарня, сім'я, слухач, каша, темп, сир, коло, писар.
Іменники, що мають тільки форму множини: ворота, окуляри, шахи.
Іменники, що мають тільки форму однини: вода, гордість, телеграф, любов, розвиток, сметана, папір, гіпюр, полум'я.
Іменники з конкретним значенням: тінь, олівець, вода, ворота, піч, дощ, палка, лекція, телеграф, поїзд, м'яч, школа, інститут, окуляри, шахи, канікули, сметана, магазин, буряк, бур'ян, край, вість, дівча, сирота, плече, друкарня, сім'я, слухач, каша, сир, папір, коло, писар, гіпюр, полум'я.
Іменники з абстрактним значенням: гордість, любов, розвиток, темп.
Іменник - це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що?