Здавалося б, що таке сьогодні. Просто ще один нічим незапомінающійся день. Іноді буває таке, що саме сьогодні нічого не хочеться робити. Подумки думаєш, що все можна зробити завтра, адже ще є багато часу. І ніхто не замислюється над тим, що все починається саме сьогодні. Все наше життя залежить від сьогоднішнього дня. Що ми зробимо, куди поїдемо, ніж займемося, з ким побачимося саме в цю хвилину.
Вся історія людства починалася писатися не завтра, не через якийсь час, а сьогодні і зараз. Кожному важливого моменту відведено свій час в історії. Той час, коли всі трапилася, і не хвилиною пізніше або раніше. Так, і в нашому житті, все трапляється, тоді, коли потрібно. І якщо кожен замислювався, що саме від його сьогоднішнього рішення залежить завтрашній день, можливо, все було б зовсім по-іншому і набагато краще.
Є люди, які покладаються на долю. Але ж свою долю ми будуємо самі. Від прийнятих ними рішень, від сказаних слів і від зроблених справ залежить наша доля. І якщо покладатися на долю, то це-те ж саме, що покладатися на себе. Просто люди знайшли собі виправдання для того, щоб сьогодні нічого не робити. Але коли ще, якщо не сьогодні. Наша історія, наше життя починає писатися з моменту зачаття і до останнього вдиху. І нікому і ніколи не вдалося відстрочити цей момент хоча б на секунду. Все сталося, так як і повинно було статися і саме в цей момент, не завтра, не через рік, а сьогодні.
У своїй передмові до українського видання творів Сект-Екзюпері Євген Сверстюк писав, що для утвердження своїх істин автор зробив усе, що міг; він їх вистраждав життям і створив у згоді з ними модель свого життя. І. О. Синиця пише, що мовна поведінка – це частина загальної поведінки людей і вона свідчить як про рівень розумового розвитку, так і про рівень виховання, вона репрезентує людину загалом. Улас Самчук якось писав, що він ставив раніше і зараз ставить собі досить, як на письменника, виразне завдання: хоче бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачив, чув, переживав
Вся історія людства починалася писатися не завтра, не через якийсь час, а сьогодні і зараз. Кожному важливого моменту відведено свій час в історії. Той час, коли всі трапилася, і не хвилиною пізніше або раніше. Так, і в нашому житті, все трапляється, тоді, коли потрібно. І якщо кожен замислювався, що саме від його сьогоднішнього рішення залежить завтрашній день, можливо, все було б зовсім по-іншому і набагато краще.
Є люди, які покладаються на долю. Але ж свою долю ми будуємо самі. Від прийнятих ними рішень, від сказаних слів і від зроблених справ залежить наша доля. І якщо покладатися на долю, то це-те ж саме, що покладатися на себе. Просто люди знайшли собі виправдання для того, щоб сьогодні нічого не робити. Але коли ще, якщо не сьогодні. Наша історія, наше життя починає писатися з моменту зачаття і до останнього вдиху. І нікому і ніколи не вдалося відстрочити цей момент хоча б на секунду. Все сталося, так як і повинно було статися і саме в цей момент, не завтра, не через рік, а сьогодні.
Объяснение:
У своїй передмові до українського видання творів Сект-Екзюпері Євген Сверстюк писав, що для утвердження своїх істин автор зробив усе, що міг; він їх вистраждав життям і створив у згоді з ними модель свого життя. І. О. Синиця пише, що мовна поведінка – це частина загальної поведінки людей і вона свідчить як про рівень розумового розвитку, так і про рівень виховання, вона репрезентує людину загалом. Улас Самчук якось писав, що він ставив раніше і зараз ставить собі досить, як на письменника, виразне завдання: хоче бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачив, чув, переживав