До ть, дуже потрбіно​

Твір-мініатюра про зиму

Зима найхолодніша пара року, час хуртовин і сильних морозів. Але, незважаючи на це, для багатьох вона є улюбленою парою року. Зима час свят і веселощів. Взимку люди зустрічають Різдво, Новий рік, день Святого Валентина. Зима для багатьох людей приносить радість. А як чекають зиму діти. Можна і покататися на санках, на лижах, на ковзанах, пограти в сніжки, зліпити снігову бабу. Зима ще й дуже красива пора року. Вона просто заворожує своєю красою. Виходиш вранці на вулицю, а там все блищить, переливається мільйонами діамантів. Усі дерева виблискують. Ближче до вечора, коли сонце потихеньку опускається за горизонт, починається гра фарб. Сніг стає помаранчевим, потім рожевим, а іній на деревах починає переливатися всіма кольорами веселки.

     Пропоную розкрити значення поданих фразеологізмів так:
  Зав'язало мову ⇒ втратив мову, онімів, перестав говорити;
  Позакладало вуха ⇒ не чує, що говорять;
  Похололо на душі  ⇒ стало моторошно;
  Замакітрилося в голові  ⇒ людина розгубилась або була чимось приголомшена;
  Памороки забило ⇒ позбавили здатності адекватно сприймати інформацію, нормально мислити; 
  Запахло смаженим ⇒ скоро буде небезпека;
  Мов язиком злизало ⇒ пропав бесслідно;
  Мов окропом обдало ⇒  кинуло в жар або хтось зачервонівся;
  Аж животи попідтягало ⇒  зголодніти.