До нас у клас прийшла дівчинка. Вона була новенька. Староста підійшла до неї.
- Привіт. Мене звати Олеся. Я староста класу. А як ти називаєшся?
- Я Софія.
- Чудове ім’я. Ти будеш першою Софією у нашому класі.
- Добре.
- Ти не соромся, не треба почуватися не у своїй тарілці. Наш клас дуже дружній, учні не розбивають глеків. Тобі буде цікаво з нами. Звідки ти приїхала?
- Із міста Мукачево, що на Закарпатті. Учні класу, де я навчалась, показували відмінні результати. За словом у кишеню не лізли.
- Ми теж не ликом шиті. На олімпіадах показуємо товар лицем. Дівчата наші розумні та цікаві співрозмовниці. Здається, у них добре підвішені язики. Впевнена, що тобі сподобається у нашому класі.
Ми живемо в мальовничій Україні . Я багато подорожував і люблю Карпати і стрімкі бурхливі ріки, Шацькі озера, могутній Дніпро і Дністер, тиху і ніжну Ворсклу, теплі моря Криму і його неповторну природу, безмежні долини степів Внутрішня краса людини дає змогу бачити красу зовнішню. Хтось пойде поряд з квітами і не помітить їхньї краси. Не замислиться чому ростуть вони серед асфальту і хто про них дбає. А ви були коли-небудь серед макового поля червоного і прекрасного. Макове поле мов море… Хвилюється від подиху шаленого вітру. Прогинаючись і нахиляючись ніжні квіти опадають тендітними пелюстками, горнуться до землі. Їх духмяний і п’янкий аромат літає у повітрі, змішується свіжим вітром. Над червоними маками чиста і прозора блакить високого неба, така ж безмежна як і квітуючий оксамитовий простір. А замислювались як ця квітка з’явилась на планеті? Хто посіяв першу маківку на Землі? Хто знає ці відповіді? Але всім відомо про згубні наслідки цієї рослини. Давайте замислимося , що краще – милуватися цим дивним створінням, чи знищити як вид. Внутрішня краса людини в її прекрасній душі, вражена вона пройде по землі,створюючи нову красу. Така людина творець і вона світ! Збережімо природу у її первісному виді, красу рідного краю, Вітчизни, матінки землі.
До нас у клас прийшла дівчинка. Вона була новенька. Староста підійшла до неї.
- Привіт. Мене звати Олеся. Я староста класу. А як ти називаєшся?
- Я Софія.
- Чудове ім’я. Ти будеш першою Софією у нашому класі.
- Добре.
- Ти не соромся, не треба почуватися не у своїй тарілці. Наш клас дуже дружній, учні не розбивають глеків. Тобі буде цікаво з нами. Звідки ти приїхала?
- Із міста Мукачево, що на Закарпатті. Учні класу, де я навчалась, показували відмінні результати. За словом у кишеню не лізли.
- Ми теж не ликом шиті. На олімпіадах показуємо товар лицем. Дівчата наші розумні та цікаві співрозмовниці. Здається, у них добре підвішені язики. Впевнена, що тобі сподобається у нашому класі.
- Я сподіваюся. Це було б чудово!
Ми живемо в мальовничій Україні . Я багато подорожував і люблю Карпати і стрімкі бурхливі ріки, Шацькі озера, могутній Дніпро і Дністер, тиху і ніжну Ворсклу, теплі моря Криму і його неповторну природу, безмежні долини степів
Внутрішня краса людини дає змогу бачити красу зовнішню.
Хтось пойде поряд з квітами і не помітить їхньї краси. Не замислиться чому ростуть вони серед асфальту і хто про них дбає.
А ви були коли-небудь серед макового поля червоного і прекрасного. Макове поле мов море… Хвилюється від подиху шаленого вітру. Прогинаючись і нахиляючись ніжні квіти опадають тендітними пелюстками, горнуться до землі. Їх духмяний і п’янкий аромат літає у повітрі, змішується свіжим вітром. Над червоними маками чиста і прозора блакить високого неба, така ж безмежна як і квітуючий оксамитовий простір. А замислювались як ця квітка з’явилась на планеті? Хто посіяв першу маківку на Землі? Хто знає ці відповіді? Але всім відомо про згубні наслідки цієї рослини. Давайте замислимося , що краще – милуватися цим дивним створінням, чи знищити як вид.
Внутрішня краса людини в її прекрасній душі, вражена вона пройде по землі,створюючи нову красу. Така людина творець і вона світ!
Збережімо природу у її первісному виді, красу рідного краю, Вітчизни, матінки землі.