До ть!!
Прочитайте текст. Випишіть із нього дієслова, визначте перехідність/
неперехідність, стан, синтаксичну роль. Утворіть усі часові форми дієслів.
Бабуся завжди все робила мовчки. Здавалося, вона дослу-
халася до чужих думок. Так це чи не так, але чомусь їй завжди
вдавалося розгадувати людські таємниці, тож вона подумки
підбирала потрібний лiк і завжди досягала мети: липовим ме-
дом на сирниках склеювала шматки розчавленого серця; задо-
брювала варениками зі шкварками зголоднілу душу; омивала
узваром із яблук брудні патьоки від внутрішніх сліз. І чимось
таким ще заправляла бабуся всі свої страви, що всі негаразди
забувалися вмить.​

Моя вулиця  

я проживаю у селі великі бірки, майже на його окраїні, на вулиці євгена коновальця.вона не дуже довга, проте широка. у кінці вулиці — сільський стадіон. біля нього — пасовище, на якому випасають худобу.вулиця є. коновальця дуже гарна у будь-яку пору року. влітку вона буяє зеленавістю високих тополь, які ростуть по обидва боки вулиці. коли ввечері йдеш вулицею, тебе дивні пахощі з кожного городу. ніякі французькі парфуми не зрівняються із запахами городніх квітів! восени моя вулиця барвиста. цвітуть чорнобривці, майори, айстри, хризантеми. цієї пори вона пахне квітами і димом від спаленого листя та бадилля.але найбільше я люблю свою вулицю взимку. все навколо біле-біле. снігові шапки на хатах та деревах, сніговий килим на землі творять казкове диво. взимку вулиця пуста: ні людей, ні худоби, ні птиці. лише поодинокі перехожі та галасливі діти будять сільську тишу.на нашій вулиці немає громадських споруд, лише одноповерхові будинки.раніше я жалкувала, що не живу у місті в багатоповерховому будинку. але зараз розумію, що мешканці нашої вулиці — багаті люди, адже ми маємо власні садиби.єдине, що хотіла б змінити на своїй вулиці, — обладнати сучасний стадіон і збудувати невеликий кінотеатр.коли виросту, здобуду освіту, обов'язково докладу зусиль, аби мрія збулася, бо я дуже люблю свою вулицю.

Літера б буде правильною тому , що
До другої особи однини належить займенники ти (однина) та ви (множина). Ці займенники вказують на особу чи осіб, до яких звертаються.
Ці займенники  відмінюються за відмінками:

Н.в.     ти                         ви                           
Р.в.     тебе                     вас
Д.в.     тобі                      вам  
З.в.     тебе                     вас                       
О.в.    тобою                  вами                  
М.в.   на тобі                 на вас