претензій на розумову або ділову перевагу, з міркувань моди, щоб створити видимість чогось нового чи незвичайного.Приклади додибуємо в нашому житті чи не на кожному кроці:уряд тепер офіційно іменується Кабінетом Міністрів України, Міністерство сільського господарства- Міністерством аграрної політики, установу частіше називають адміністрацією чи офісом, відділ чи управління -департаментом, посольства потрохи перетворюються на амбасади, а виставки - на експоцентр. Уживання чужих слів часто-густо випливає не з потреби точно передати наукові істини, а набуває самодостатнього характеру-запозичення за для самого запозичення. Ми рясно залучаємо чужинецькі слова навіть тоді, коли можна без особливих зусиль побудувати український термін. У нас навіть не виникає сумнівів, чи потрібні такі запозичення, чи немає інших ів називати нові поняття, чи не можна ці поняття висловити по-своєму- так само точно і яскраво,а,може, навіть точніше і яскравіше. Складіть тези статті для участі у диспуті на означену тему.
Кожного дня людина забруднює річку. Хоч, як ми стараємося це зробити, у нас нічого не виходить. Біля водоймищ знаходиться багато станцій, які забруднють відходами річки. Але річки намагаються нас попередити про небезпеку. Але, як саме? Коли ми купаємось то часто можемо насупити на бляшанку, або на бите скло.Із цьго ми повинні вчитися.Якщо ми будемо нищити ошатні лілії які зазвичай там ростуть то ми не зможемо милуватися красою річки, хоча у неї багато краси.Але як заподіяти, як змусити людей цьго не робити? На це я не знайшов(знайшла )відповіді
Переді мною – вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. «Це на удачу, ця квітка - щоб добробут був у сім’ї» - розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. «Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці», - продовжує вона: «Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання. Можливо і ти колись захочеш дізнатись про це більше». З тих пір для мене вишиванка є не просто шматком тканини з візерунками. Вона для мене є священним скарбом моїх пращурів.
