Воно таке. Що мале, що велике - усе в порiвняннi. Пiдiйшов до людини, що впала, викликав "швидку" - великий вчинок? Та що там, хвилина розмови по мобiлцi. А може ти людинi життя врятував? От шляк трафив, ще б декiлька хвилин прогавили - не вiдкачали б. А подвiр'я приборкати? Ну поробив годину. А тут люди подивилися, чому на тiй багатоповерхiвцi охайно, а в нас такий бардак? Негаразд, треба теж... Туди-сюди, бач - а у нас уже iнша держава. Корупцiя? А ти не давай хабаря, де тодi хабарник його вiзьме? Це вчинок чи нi? Ми - народ. Ми - держава. Якi ми - такою вона буде. А з ворогами якось впоратись можна, Бог до
Ми й досі могли б не знати, хто ж справжній винахідник телефону. Історія стерпіла б таку несправедливість, якби не випадок. Виявляться, винахідником телефону є не Александер Белл, як усі думають, а італійський інженер Антоніо Меуччі. Він хотів запатентувати свій пристрій, за до якого спілкувався зі своєю жінкою, прикутою до ліжка невиліковною хворобою. Але йому сказали: «Прийди пізніше, десь твій пристрій відклали». А вже 1876 року патент на винахід «телефону» отримав працівник патентного управління Александр Белл.
Ми й досі могли б не знати, хто ж справжній винахідник телефону. Історія стерпіла б таку несправедливість, якби не випадок. Виявляться, винахідником телефону є не Александер Белл, як усі думають, а італійський інженер Антоніо Меуччі. Він хотів запатентувати свій пристрій, за до якого спілкувався зі своєю жінкою, прикутою до ліжка невиліковною хворобою. Але йому сказали: «Прийди пізніше, десь твій пристрій відклали». А вже 1876 року патент на винахід «телефону» отримав працівник патентного управління Александр Белл.