до ть скласти невеличку розповідь давай дружити.

Н. п’ятдесят

Р. п’ятдесяти і п’ятдесятьох

Д. п’ятдесяти і п’ятдесятьом

З. п’ятдесят або п’ятдесятьох

О. п’ятдесятьма і п’ятдесятьома

М. (на) п’ятдесяти і (на) п’ятдесятьох

Н. п’ятдесят шість

Р. п’ятдесяти шести, п’ятдесятьох шістьох

Д. п’ятдесяти шести, п’ятдесятьом шістьом

З. п’ятдесят шість,  п’ятдесятьох шістьох

О. п’ятдесятьма шістьма, п’ятдесятьома шістьома

М. (на) п’ятдесяти  шести, (на) п’ятдесятьох шістьох

Объяснение:

Н. вісімдесят

Р. вісімдесяти, вісімдесятьох

Д. вісімдесяти, вісімдесятьом

З. вісімдесят,  вісімдесятьох

О. вісімдесятьма, вісімдесятьома

М. (на) вісімдесяти, (на) вісімдесятьох

Плекаймо рідну мову

Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"

Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.

Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":