До іть Терміново ів 1. Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка
А проїз..ний, пристрас..ний, облас..ний
Б совіс..ний, жаліс..ливий, контрас..ний
В щіс..надцять, очис..ний, доблес..ний
Г учас..ник, зап’яс..ний, швидкіс…ний
Д хвас..ливий, улес..ливий, щас..ливий
2. Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка
А тиж..невий, форпос..ний, вартіс..ний
Б хвас..нути, піс..ний, заздріс..ний
В шус..нути, кіс..лявий, буревіс..ний
Г облес..ний, ус..ний, швидкіс..ний
Д беззахис..ний, компос..ний, доблес..ний
3. Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка
А прихвос..ні, хрес..ний, напас..ник
Б зловіс..ний, шіс..сот, корис..ний
В кількіс..ний, хворос..няк, бриз..нути
Г страс..ний, боліс..ний, зап’яс..ний
Д навмис..не, балас..ний, ненавис..ний
4. Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка
А сер..цевий, мес..ник, контекс..ний
Б блис..нути, мас..ний, особистіс..ний
В пес..ливий, захис..ник, піз..ній
Г радіс..ний, аванпос..ний, зліс..ний
Д совіс..ний, безжаліс..ний, фігурис..ці
5. Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка
А перс..ні, випус..ний, тріс…нути
Б аген..ство, капос..ний, якіс..ний
В артис..ці, хрус..нути, зас..ланий
Г невіс..чин, тиж..невик, умис..ний
Д влас..ний, ціліс..ний, шелес..нути
6. Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка
А буревіс..ник, шіс..десят, корис..ливий
Б чес..ний, мас..ниця, щиросер..ний
В млос..ний, шубовс..нути,рідкіс..ний
Г виїз..ний, гіган..ський, хрес..ний
Д звіс..но, захис..ний, студен..ство
7. Спрощення в групі приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка
А балас..ний, виїз..ний, захис..ний
Б перехрес..ний, зап’яс..ний, якіс..ний
В тиж..невий, випус..ний, віс..ник
Г мас..ний, очис..ний, зліс..ний
Д форпос..ний, безшелес..ний, перс..ні
8. Спрощення в групі приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка
А стис..нутн, учас..ник, медаліс..ці
Б наміс..ник, ціліс..ний, хрус..нути
В влас..ний, гус..нути, хвас..нути
Г двоміс..ний, кіс..лявий, піс..ний
Д компос..ний, прос..лати, доблес..но
9. Спрощення в групі приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка
А буревіс..ник, со..нце, страс..ний
Б совіс..ний, контекс..ний, корис..ний
В зліс..ний, шіс..сот, ненавис..ний
Г надкіс..ниця, навмис..не, сер..це
Д пристрас..ний, почес..ний, пес..ливий
10. Спрощення в групі приголосних треби позначати на письмі в усіх словах рядка
А прихвос..ні, щотиж..ня, боліс..ний
Б почес..ний, мас.. ниця, окупан..ський
В безкорис..ливий, хвас..ливий, облес..ливий
Г мес..ник, шіс..надцятий, безчес..ність
Д особистіс..ний, хворос..няк, перелес..ник
11. Спрощення в групі приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка
А жаліс..ливий, аванпос..ний, одномас..ний
Б волейболіс..ці, надшвидкіс..ний, захис..ний
В благовіс…ний, капос..ний, заздріс..ний
Г корис..но, передвіс..ниця, журналіс..ці
Д реміс..ник, комендан..ці, безвиїз..ний
12. Спрощення в групі приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка
А безпристрас..ний, кар’єрис..ці, тиж..ні
Б радіс..ний, безчес..ний, турис..ці
В артис..чин, напас..ник, хрес..ний
Г хвас..ливий, влас..ний, шіс..надцять
Д заздріс..ний, збриз..нути, безвиїз..но
"Мислити і пізнавати світ можна тільки рідною мовою"
"Аксіоматичним є те, що знання державної мови є обов`язковим, це наше логічне і етичне ставлення до української мови як державної"
"Той, хто не говорить державною мовою країни, у якій живе, або гість, або найманець, або окупаний..."
«Людські мови – як і все у природі – мають свої характерні риси, своє неповторне лице, свій образ. Має такий образ і українська мова. Який він, цей образ? Українська мова сьогодні – це арена боротьби між уявою і штампом, між пошуком і зашореністю, між летом і повзанням…» Віками народ витворював собі мову. Від звука, слова – до пісні. Триста тисяч пісень склала Україна українською, своєю мовою. Серед них – світові шедеври. Українське слово зажило визнання і шани серед близьких і далеких народів. Україна створила мистецтво, визнане в усьому світі. Україна дала людству геніальних мислителів, поетів. Українська мова – сформована цивілізована, працьовита, талановита. І ця нація перестає бути нацією, відхрещується від себе, від своєї мови, від того, що є скарбом душі і думки. Історія дала нам шанс.
Гріх не скористатися ним сповна. Бути чи не бути МОВІ, залежить від кожного з нас. Щоб стати нарешті собою, а не придатком до когось, щоб створити незалежну й міцну економіку, багату культуру, науку, суспільство, потрібно насамперед відродити нашу мову.
Стереотип українська мова має два осереддя: перше – милозвучна мова, навколо якого групується визначення української мови як приємної, м’якої, лагідної, материнської, друге – державна мова, до якого тяжіють визначення нормативна, літературна, жива, сучасна, перспективна.
Рідна мова - найкоштовніший скарб, найцінніший дарунок і наймогутніший оберіг. Мова для людини - що крила для птаха: він їх не почуває, але без них ніколи не здійметься до небес.
Тема збереження рідної мови, рідного слова актуальна в наші дні, а в нашому місті особливо. Прикро чути, як молоді люди соромляться говорити рідною мовою, зраджуючи цим себе, свою родину, свій рід...А тим самим втрачаючи свою людську гідність, бо мова є осереддям людської гідності. Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови, таких людей можна назвати мовними мутантами.
Мова – явище космічне. Бо слово – струмопровід космічної енергії.
- Що таке слово? – Запитуєш себе. І чіткої відповіді дати не можеш.
- Ну що б здавалося слова?
Слова та голос – більш нічого,
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує.
Літо – це час, який навмисне придуманий для відпочинку. Я так вважаю. Влітку можна відпочивати на природі: на морі, на березі річки, озера, в лісі, в парку або на галявині. А можна відпочивати просто у своєму дворі, на дачі,у затишному куточку. Влітку добре: навколо зелено, квіти. Вечори теплі, світлі, темніє пізно.
Цього літа я відпочивав на природі. Ми з батьками виїжджали на берег Дніпра та жили там у будиночку на базі відпочинку. Поруч ріс сосновий бір з високими, золотистими соснами. Там добре було гуляти в сонячні дні.
Тато з іншими рибалками ловив у ріці рибу на різні вудки. Він вставав дуже рано, ще тільки займалася зоря на небі. Він будив мене, я сам його просив це робити, тому що хотів з ним на риболовлю. Вранці вода у Дніпрі була тиха. Вона блищала, як дзеркало. Ми ловили рибу, але небагато, бо це була більше спортивна риболовля, ніж добування риби. Удень я відсипався після риболовлі, а потім виходив гуляти. Увечері я ще допомагав татові та мамі смажити шашлики на вогнищі.
Ще ми часто брали човен на базі та каталися по озеру. Я навчився гребти дерев'яними веслами! У мене виходить не гірше, ніж у мами. Ми брали в човен своїх знайомих, тітку, яка відпочивала в сусідньому будиночку, її доньку Лізу.
Той час літніх канікул, що я не проводив на природі, я провів у місті, у себе вдома. Я грав у комп'ютерні ігри, читав книжки та журнали, їздив на пляж, спілкувався з друзями. Мені сподобався мій літній відпочинок.