До тексту "Черногуз" 6 клас 1. Виконайте завдання до тексту.
1. Визначте тему й основну думку тексту, стиль і тип мовлення.
2. Доберіть свій варіант заголовка.
3. Визначте адресата та мету висловлювання.
4. Поміркуйте, на скільки частин можна поділити цей текст. Розкажіть (одним-
двома реченнями), про що йдеться в кожній з них.​

навіть скрупульозне вивчення всіляких рецептів – далеко не гарант того, що у вас вийде смачна пишна випічка. можна скільки завгодно зважувати інгредієнти і стояти з секундоміром біля плити, але не факт, що частування вдасться на славу. наші рекомендації, присвячені тому, як пекти млинці та оладки правильно, знадобляться не тільки початківцям, а й експертам в області кулінарії. щоб вам не довелося вчитися на власних помилках і споглядати підгорівше “щось” на сковороді, давайте послухаємо, що радять досвідчені кухарі!

незважаючи на те, що часи, коли приготування тіста було таїнство, канули, цей процес все ще має безліч секретів. практично кожна хранителька вогнища методом численних спроб виводить свій рецепт ідеального блюда. що робити, якщо вироби рвуться і прилипають до сковорідки, як довго слід смажити оладки, на чому краще готувати опару – сьогодні ви знайдете відповіді на всі питання!

як пекти млинці

з приготуванням ції страви взагалі окрема історія – це рум’яні сонечка виходять занадто тонкі, то надто товсті, то на смак як гумові вустілки, незважаючи на всі старання господарки, то до сковороді прилипли. так яка ж вона – формула ідеального співвідношення візуальної привабливості млинців, їх смаку і найменших труднощів при смаженні? як спекти млинці, що справлять належне враження?

не шкодую часу на просіюванні борошна – чим ретельніше ви це зробите, тим пишніше, легше вийде готовий виріб. справа в тому, що пшениця в процесі насичується киснем і впливає на характеристики готового виробу.

на момент замішування тіста, яйця і молоко повинні бути кімнатної температури, тому дістаньте їх з холодильника як мінімум за півгодини до додавання до решти інгредієнтів.

Б) 6

Объяснение:

Частини мови діляться на самостійні та службові.

6 самостійних частин мови складається з 4 іменних і 2 дієслівних.

Іменні частини мови так чи інакше пов’язані з іменем (предметом або особою): іменник, прикметник, займенник, числівник.

Дієслівні частини мови — це дієслово та прислівник.

Службові частини мови.

Проблемними для визначення є службові частини мови.

Сполучник служить для зв’язку однорідних членів речення ( маємо перелічення будь-яких предметів, ознак, дій) або частин складного речення:

Прийменник виражає залежність від інших частин мови і необхідний нам, щоб до іменнику обрати правильну граматичну форму.

Навіть назва цієї частини мови говорить «при іменнику», тобто той, що завжди вживається при імені.

Частка найчастіше стосується дієслова, адже вона надає певних відмінків саме дієсловам:

не писати — частка НЕ надає дієслову заперечення; зробив би — частка БИ вказує, що є умова для виконання дії.

Вигук — окрема частина мова, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця. Вона не відповідає на жодне питання і нічого не називає, вона не самостійна і не виконує службових функцій.

Це звуконаслідування (му, гав), заклики (тс-с, геть), почуття (ой, ох), слова мовного етикету (дякую, до побачення, будь ласка, алло).