До яких стилів належать дані уривки. Свою думку обґрунтуйте, спираючись на таблицю. Текст Стиль Обставини мовлення Стильові ознаки Мовні засоби
Текст 1
Текст 2
Текст 3
Текст 1. Вибирай, що тобі до душі, не гаючи часу. Мабуть, не хочеш бути схожим на тих лежнів, що човгають ногами, як старезні діди, не можуть висидіти й десяти хвилин , щоб не підпертися рукою
Текст 2. Треба привчати свій організм не боятися холоду. Для цього і влітку, і взимку роби зарядку в самих трусах
Текст 3. - Я хочу бути сильним, - якось сказав Славко. - Для цього мені треба багато їсти.
- Ти, мабуть, переплутав. Для того, щоб бути сильним, необхідно щодня робити зарядку, їсти здорову їжу, дотримуватися режиму дня, - відповів Андрій.
- Так всього багато треба? - здивувався Славко, - я вже не хочу бути сильним.
- Ні, це добре, що ти захотів бути ним, запевнив Андрій, - я тобі до
Уточнювальні відокремлені члени речення вимовляються з особливою інто
нацією й уточнюють, пояснюють, конкретизують значення головних чи другорядних
членів речення. Уточнювальні члени речення є тими самими членами речення, що й
слова, які вони уточнюють.
На письмі уточнювальні члени речення відокремлюються переважно комами,
іноді — тире.
Уточнювальними членами речення можуть бути:
1) підмети: Сухобрусові дочки, Марта й Степанида, були малими дуже гарні
дівчата (І. Нечуй-Левицышй);
2) присудки: Хлопець за два роки змінився, виріс, змужнів (О. Хапать ко);
3) означення: Ніч була гаряча, жнив’яна (І. Нечуй-Левицький);
4) додатки: Ніхто ще так не описував наших лісів, їхньої багатої флори, їхніх
щедрот і краси (Л. Волощук);
5) прикладки: Коли ви мені, старому батькові, не ймете віри, то я запишу на
папері (І. Нечуй-Левицький);
6) обставини: Он там, на горбку, має бути весела батьківська хата
(Ю. Мокрієв).
(І Увага! При відокремлених уточнювальних членах можуть вживатися слова
І окрім, крім, замість, за винятком, зовсім та ін.: Щемить — і вибух десь тут,
_| зовсім поруч (В. Козаченко).
Відокремлені другорядні члени речення можуть бути уточнювальними (поясню-
вально-уточнювальними зворотами). Уточнювальні члени речення конкретизують
поняття, звужують його. Вони бувають поширеними і непоширеними, наприклад: Її
зір немовби хотів проглянути аж туди, в саму незрозумілу й моторошну тайну без
конечності (Ю. Смолич); Я хочу встати вранці, на зорі (Л. Костенко); А там, за
Ятранню,- Веселі Боковеньки! (М. Вінграновський).
Уточнювальними можуть бути всі члени речення, крім підмета.
Уточнювальний член речення до підмета і до додатка виконує функцію прикладки,
наприклад: Скоріше буже приїздила мати їхня, Ярина! (К. П ісоцький); Він дзвенів не
раз, переливався, споконвічний голубий Дунай (М. Рильський); Добрим словом
годиться згадати сьогодні турботливого батька Лесі — Петра Антоновича Косача —
і матір ї ї — відому нашу письменницю Олену Пчілку (О. Гончар).
* Синтаксис як розділ граматики
427 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
Найпоширенішими відокремленими уточнювальними членами речення є:
1) обставини, виражені прислівниками та іменниками в непрямих відмінках із
прийменниками або без них, наприклад: Старий батько з білим внуком на руках
шукав чогось гострим оком там, внизу села (О. Кобилянська); Нижче, навпроти
Титана, будинок заводоуправління і брама заводська (О. Гончар); Там, на столі
лежить моє перо (Л. Костенко); У Корчуватому, під Києвом, рік сорок другий
ожеледь, зима (Л. Костенко); Перед їх очима за вівтарями Братської церкви, серед
монастиря, був колодязь з фонтаном (І. Нечуй-Левицький). У деяких реченнях
трапляються ряди відокремлених уточнювальних обставин, наприклад: Там, в долині,
в селі під горою Чабаницею, недалеко бистрої ріки, в лісі, де лиш, недалеко самітній
млин з рікою враз гудить, покинув хору доньку, мов звірюку, щоб власні люди не
стратили, не покалічили… (О. Кобилянська);
2) уточнювальні означення до обставин місця, часу, неузгоджених означень, пря
мих додатків, наприклад: За круглим, чорного дерева, столом сиділи сухорлявий і
жовчний князь Ярема Вишневецький, Стефан Потоцький (Н. Рибак); Берете ви
аркуш дикту, так приблизно з метр у квадраті, і невеличкий молоток (Остап Вишня).
Часто речення ускладнюються різними відокремленими другорядними членами,
наприклад: Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях
мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (М. Коцюбинський);
Але як він увійшов у город і проходив вузькою вулицею, поглядаючи на невеличкі
одноповерхові будиночки, пооббивані дошками і помазані сірою фарбою, то не знав, у
які саме двері має почати стукати (Б. Грінченко).
1500 грн в день, 40000 грн в місяць на полуниці!
Соковита полуниця пре вдома навіть на підвіконні ...
30 м = 125 грн. Последние скидки в г. Солотвин. Спешите, осталось мало...
Распродажа остатков шлангов Xhose. Цены ниже не найти
Кожаные женские кроссовки Ecco за "копейки"
Оплата после получения!
Объяснение:
План – это перечень основных смысловых блоков текста. Составление плана имеет большое значение при подготовке текста. Пункты плана – это ориентиры, которые автору двигаться в нужном направлении – к задаче, поставленной перед текстом.
Текст, написанный без плана, напоминает поток сознания. Невозможно уловить его центральную идею, а следить за развитием мысли – крайне сложно. Такой текст имеет право на жизнь в художественной литературе, но в сфере бизнеса или науки он неприемлем. В данной статье мы рассмотрим виды планов, разберем, как составить план текста, проанализируем примеры планов.