Сьогодні в школі у мене був поганий день.Дві двійки отримав,ще й з української мови(математики,фізики і т.д.).Додому йшов з поганим настроем.Нічого не хотілося робити ,а ще завтра контрольна з математики. Мама сказала,що поки не зроблю домашню та не підготуюсь до контрольної роботи гуляти не піду. Я вже і не сподівався.Тут мамі зателефонували і її викликали на роботу.Вона дала чіткий наказ,щоб з дому ні на крок.Я почав читати українську літературу.Читати я взагалі не люблю ,а особливо твори на історичні теми.Тут я почув голос Дмитра з їншого підїзду.Тут вийшли інші хлопці,почали грати у футбол. Мені також захотілося до них.Я швиденько зібрався але згадав що мені казала мама дивлячись суворим поглядом.Хлопці кликали мене до себе і я подумав що нічого страшного ,якщо я вийжу на декілька хвилин. Через 2 години я прийшов додому і так втомився що одазу ліг спати.Потім задзвонив будильник і я почав складати портфель та одягатися до школи.І звичайно забув ,що у мене перший урок математика.Контрольну написав на 2 ,ще й по укр.мові знову 2!Мама дуже засмутилася,адже у минулому класі я був відмінником.І в тот момент я пообіщяв мамі"Я більше так не буду ,чесно! Тепер якщо хлопці звали грати то я обов"язково виходив,але після того як зроблю домашню.
Вареники: Були у мясниці вареники, та в піст на вербу повтікали. Вареники доведуть, що і хліба не дадуть.
Вареники побіденники! сиром боки позапихувані, маслом очі позаливані, вареники побіденники! Ви же вареники, ви же великомученики: ви ж у великих окропах кипіли, ви ж велику муку терпіли!., а як ми вас побідимо, то всіх поїмо.
Вареники мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли.
Паляниця. Яка пшениця, така й паляниця Паляниця — як пух, як дух, як милеє щастя Нехай книш, аби не паляниця. Паляниця — хлібові сестриця. Без приправи і паляниці не зробиш. Із-за смичка — тонка паляничка. їв би паляниці, та зубів нема. Не для Гриця паляниця.
Калина Любуйся калиною, поки цвіте, а дитиною, поки росте. Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина. Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоним. У лузі калина з квіточками, неначе мати з діточками. Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині. Без верби і калини нема України.
Я вже і не сподівався.Тут мамі зателефонували і її викликали на роботу.Вона дала чіткий наказ,щоб з дому ні на крок.Я почав читати українську літературу.Читати я взагалі не люблю ,а особливо твори на історичні теми.Тут я почув голос Дмитра з їншого підїзду.Тут вийшли інші хлопці,почали грати у футбол. Мені також захотілося до них.Я швиденько зібрався але згадав що мені казала мама дивлячись суворим поглядом.Хлопці кликали мене до себе і я подумав що нічого страшного ,якщо я вийжу на декілька хвилин.
Через 2 години я прийшов додому і так втомився що одазу ліг спати.Потім задзвонив будильник і я почав складати портфель та одягатися до школи.І звичайно забув ,що у мене перший урок математика.Контрольну написав на 2 ,ще й по укр.мові знову 2!Мама дуже засмутилася,адже у минулому класі я був відмінником.І в тот момент я пообіщяв мамі"Я більше так не буду ,чесно!
Тепер якщо хлопці звали грати то я обов"язково виходив,але після того як зроблю домашню.
Були у мясниці вареники, та в піст на вербу повтікали. Вареники доведуть, що і хліба не дадуть.
Вареники побіденники! сиром боки позапихувані, маслом очі позаливані, вареники побіденники! Ви же вареники, ви же великомученики: ви ж у великих окропах кипіли, ви ж велику муку терпіли!., а як ми вас побідимо, то всіх поїмо.
Вареники мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли.
Паляниця.
Яка пшениця, така й паляниця Паляниця — як пух, як дух, як милеє щастя Нехай книш, аби не паляниця.
Паляниця — хлібові сестриця.
Без приправи і паляниці не зробиш.
Із-за смичка — тонка паляничка. їв би паляниці, та зубів нема.
Не для Гриця паляниця.
Калина
Любуйся калиною, поки цвіте, а дитиною, поки росте.
Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.
Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоним.
У лузі калина з квіточками, неначе мати з діточками.
Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині.
Без верби і калини нема України.